Після розмови з французьким держсекретарем з європейських справ, чарівним і галантним паном Жаном-П`єром Жуйє, який стискаючи мене за руку трохи вище ліктя, на гламурному диванчику у холі Прем`єр-Палацу доказував, чому ПДЧ для України на Бухарестському саміті передчасне, Франція автоматично мала б фігурувати у списку опонентів України, а не тих, хто не визначився.

Жану-П’єру Жуйє пощастило: на своїй посаді відповідального за європейські справи державного секретаря Франції він, фактично, опікується втіленням у життя ідеї фікс нинішнього французького президента –«відновленням єдності європейського континенту».

Так не хотілося починати свій євроатлантичний щоденник із гелійових антинатівських кульок у залі засідань парламенту. І ще більше не було бажання вплутувати у ці справи Владіміра Владіміровича Путіна.