Одинадцяте вересня. Десять років потому
Через кілька годин після того, як 11 вересня 2001 року літаки протаранили башти Всесвітнього Торгівельного Центру, президент США Джордж Буш заявив, що терористи здійснили напад на саму суть американської демократії, і тепер, аби протистояти новим загрозам, країні потрібно змінитися.
Упродовж 10 років експерти сперечаються щодо того, що саме стало іншим за цей час. У Вашингтоні змінилася влада і виросла ціла генерація політиків та воєнних, які ототожнюють себе з боротьбою проти міжнародного тероризму і вважають, що їхня країна досі перебуває в небезпеці, і влада має й далі контролювати суспільство. Хоча частина населення США втомилася від зростання контролю з боку влади і тому прагне зняти це напруження, обмеживши право поліції та секретних служб допитувати і кидати за грати будь-кого. Відзначення річниці теракту, який забрав за один день 2977 життів, почнеться з масової утоми більшості американців. Вони переважно не розуміють, чому їхня влада розв’язала дві війни, а в кожному аеропорті їх мають прискіпливо обшукувати.
Зараз Америка має обрати, як вона житиме далі. Війни в Іраку та Афганістані призвели до втрати позитивного іміджу цієї країни в світі. Арабські народи зараз більше покладаються, на думку експертів Центру Брукінгса, на допомогу ЄС ніж Вашингтона, адже Європа поки не заплямувала себе масштабними наземними операціями.
Крім того, загроза світового тероризму поступово відходить у минуле. Багато аналітиків вважають, що цикли пошуку Америкою своїх ворогів зараз почали прискорюватися. Холодна війна тривала майже 50 років, війна з тероризмом, схоже, закінчилася за 10 років. Адже з 2005 року терористи не здійснили нових масштабних терактів, а їхній вплив, навіть серед мусульман, падає. За кілька років стане зрозумілим, що США мають знайти нового супротивника в боротьбі за світове домінування. Швидше за все, ця боротьба не носитиме військового характеру, але стимул до розвитку і боротьби має бути. Тепер, за прогнозами аналітиків Ради з Міжнародних Відносин, основна лінія боротьби пройде Тихим океаном.
Перетворення, які розпочалися за ці десять років, змінили планету і продовжують набирати силу. Америка перша має зіткнутися з цими змінами, але їхні наслідки буде дуже важко зпрогнозувати.
Американський легіон
Наприкінці серпня 2011 року президент Барак Обама, виступаючи на з’їзді ветеранів бойових дій армії та морської піхоти США, заявив, що за останні роки виросло ціле покоління віськових, які готові до конфліктів нового типу і можуть протистояти сучасним загрозам. Гарним прикладом такого військового може стати генерал Девід Петреус, який до іракської кампанії 2003 року не брав участі в значних військових операціях.
Він розробив нову стратегію використання малих підрозділів для боротьби з мобільними групами терористів і просуває ідею посилення частки безпілотників в американській армії. Раніше ці доктрини вважалися неефективними, і збройні сили союзників в Іраку та Афганістані постійно зазнавали втрат і намагалися воювати за старими принципами.
Тепер генерал Петреус став директором ЦРУ і буде визначати загальні напрями усієї американської розвідки. Саме його президент Обама вважає представником нової генерації військових.
Водночас експерти вважають, що в країні виросла нова генерація політиків, які набули популярність вже після терактів 2001 року. Найбільш простими прикладами є Рудольф Джуліані та Марк Блумберг. Перший в 2000 році мав один із найнижчих рейтингів довіри виборців серед мерів американських міст. Проте завдяки впевненим діям під час терактів та ліквідації їхніх наслідків у 2001 році став людиною року за версією журналу «Time». Він не міг балотуватися на посаду мера ще раз, проте отримав достатньо популярності і народної любові, аби стати одним із кандидатів на посаду президента від Республіканської партії на виборах в 2008 році. Хоча він не став єдиним кандидатом, проте набрав немало голосів виборців. Також він, на думку оглядачів Reuters, багато в чому забезпечив перемогу на наступних виборах мера республіканцю Марку Блумбергу. До цього Блумберг не мав великого політичного впливу, хоча був мільйонером і керував однією з найбільших інформаційних служб світу. У 2000 році його шанси стати мером Нью-Йорка оцінювалися дуже примарно. Лише заклик Джуліані голосувати за нього змінив ситуацію.
На більш високому рівні Барак Обама також прийшов до влади, критикуючи курс Джорджа Буша на жорстке обмеження прав людини після терактів, але він не заперечував, що нація має згуртуватися навколо своїх лідерів.
«Сучасні американські політики багато в чому є продуктом епохи згуртування і загрози тероризму. Вони розуміють, що громадські свободи мають бути обмежені заради безпеки держави», - розказав «Главреду» експерт Центру Спадщина Майкл Селд. На його думку, зараз у Вашингтоні вважають, що нова генерація політиків тепер ставитиметься до політики як до засобу обмеження свободи в рамках поліпшення безпеки.
Суспільний стрес
За новими правилами з безпеки пасажирських перевезень повітрям, в США з 2002 року авіакомпанії можуть відмовитися взяти на борт літака багаж пасажира, навіть не пояснюючи йому причину. Крім того, за останні 5 років кількість затриманих за підозрою в тероризмі та підривній діяльності зросла на 50%.
Одразу після теракту парламент США зібрався та прийняв USA PATRIOT Act, в якому йшлося про те, що ситуація в країні була не такою контрольованою, як раніше, і тому загроза терактів зараз є дуже високою. Тому треба частково призупинити частину демократичних прав і свобод, аби отримати можливість захистити громадян. На той час, згідно з опитуваннями US enterprise institute, більше 60% підтримували такі заходи. Здебільшого через те, що були налякані. В американській психіатрії після теракту 2001 року навіть з’явився новий напрям дослідження – массова психологія стресу. Дослідники з Колумбійського університету вважають, що кілька років після теракту значна частина американців перебувала в шоковому стані. Країною поширювалися постійні депресивні та панічні настрої. Це не було помітно на розвитку економіки чи армії, проте всередині соціуму відчувалася порожнеча.
Саме тому тоді американці вирішили поступитися частиною своїх прав. Водночас була сформована значна частина практики захоплення терористів по всьому світу за допомогою американських та європейских спеціальних служб. Це викликало обурення кількох урядів країн, на території яких були затримані терористи. В самих США стали частіше проводитися обшуки в оселях тих, хто кого підозрювали в тероризмі.
За 10 років ситуація в американському суспільстві почала потроху змінюватися. Американці втомилися від того, що за них мають вирішувати, коли їм безпечно, а коли ні. Саме тому вони проголосували в 2008 році за демократа Барака Обаму. Хоча в результаті його курс в цьому напрямку не відрізнився від попереднього. Зараз суспільство начагається не помічати цього, але вже невдовзі страх та апатія може змінитися злістю щодо власної влади.
Лінія боротьби
На думку експертів Центру Брукінгса, зараз загроза світового тероризму поступово зникає. Навіть в Арабському світі більшість населення вже не бажає підтримувати терористичний шлях боротьби. Адже на прикладі Палестини це доводить, що західні країни не підуть на переговори з тими хто, намагається їх залякати, а постійно вести війну проти усього світу дуже невигідно.
За даними NBC, заходи в фінансовій сфері щодо заморожування рахунків терористів були одними з найбільш ефективних у боротьбі з ними. Навіть військові операції в Іраку та Афганістані не мали такого вирішального впливу. За останні 5 років мережа Аль Каїди скоротилася на 25%, а сама оргнанізація втратила можливість проводити нові масштабні теракти.
Тому тепер примара, заради якої почали декілька великих війн, почала зникати, її місце заступають інші конфлікти. В Інституті Глобального прогнозування у Філадельфії «Главреду» пояснили, що найбільш вірогідним супротивником США може стати Китай. Тут протистояння буде іти в економічній та геополітичній площинах. Після кризи 2008 року усі країни світу стали звертати більше уваги на економіку. Нині почати дорогу війну вже не так просто. Тому Вашингтон відмовився вступати у військові дії НАТО в Лівії. Зараз економічні санкції та «валютні війни» стали не менш небезпечними, ніж висадки десанту чи бомбардування.
Крім того, військова потуга КНР постійно зростає. Країна вже створює власний флот авіаносців, який за 5-10 років може скласти конкуренцію американській ескадрі в регіоні Тихого океану.
За десятиріччя після 11 вересня 2001 року світова геополітика пройшла майже повний цикл. Виник новий ворог, потім він послабився і почав зникати. Тепер експерти передбачають початок нового циклу, і поки незрозуміло, з ким цього разу воюватимуть США.
фото: laurentlavige.com, mecanopolis.org
