Шори на офшори
Він ініціював денонсацію угоди з Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. Проголошена мета – отримати до бюджету додатково 3–6 млрд доларів
Тігіпко хоче довести «кіпрську справу» до завершення
Підприємці, що протестували проти Податкового кодексу на Майдані, серед іншого вимагали перекрити шляхи для виведення капіталів в офшорні зони. Це, на думку багатьох, засвідчило б справедливість Кабміну у ставленні до великих і малих компаній. Сергій Тігіпко – не перший український урядовець, який узявся ліквідувати в односторонньому порядку взаємні зобов’язання України і Кіпру. Переговори про зміни в режимі оподаткування між Києвом та Нікосією тривали з перервами, починаючи з 1997 року. У 2000-х роках Україна двічі вносила Кіпр до списку офшорних зон, але врешті виключила цю країну із числа безподаткових і «непрозорих» для контролю. Після того як Кіпр не пристав на пропозиції України щодо нової угоди, Київ заявив про намір денонсувати чинний документ. 2007 року розпочався новий етап переговорів, але зрештою кіпріоти знову відмовилися від перегляду правил гри. Прем’єр Юрій Єхануров ініціював денонсацію, але не здобув необхідної підтримки голосів у Раді. Його наступниця на посаді Юлія Тимошенко також спробувала розірвати угоду, яка дозволяла виводити на Кіпр конче потрібні Україні кошти, – і знову невдача: «за» проголосували лише 211 депутатів. Жодного голосу на підтримку ініціативи не дала Партія регіонів.
Сьогодні депутат від ПР Ірина Горіна запевняє, що більшість ініціативу уряду підтримає. «Зараз тривають переговори Кабміну з бізнесом. І в уряду тут дві основні мети – наповнити бюджет та створити привабливі умови для інвесторів. Тобто доведеться шукати компроміс. Я гадаю, що Рада підтримає ініціативу з денонсації угоди», – сказала пані Горіна «Главреду». А партнер юридичної компанії «Єфімов і партнери» Сергій Єфімов скептично оцінює чергову спробу позбутися угоди з Кіпром. «Там зосереджені значні українські капітали. А їхні власники мають своїх представників у владі. Тож прийняти таке рішення буде дуже проблематично», – зазначив пан Єфімов у коментарі «Главреду». Він також додав, що одностороннє розірвання угоди негативно позначиться на довірі до України її нинішніх і потенційних партнерів. Таку думку поділяє і Юрій Делікатний із компанії Noerr: «Виходить, що одна країна взяла на себе зобов’язання і змогла повернути правила гри собі на користь, а Україна поведе себе як дитина, яка почала програвати і вирішила, не догравши, все покинути».
Офшор як інструмент
Юрист Сергій Єфімов наголошує, що офшорні зони – лише інструмент, вибір якого залежить від конкретної мети власника бізнесу: «Кіпр – одна з багатьох країн із пільговим режимом оподаткування. Для накопичення коштів більше підходять Беліз або Британські Віргінські острови. Для тих, хто хоче залучати капітал у свій бізнес, розміщувати акції на біржах, – Нідерланди». Кіпр став найбільшим іноземним інвестором України. За даними пана Тігіпка, із цієї країни надійшло 8,5 млрд доларів. Гроші вкладають не кіпріоти, а переважно громадяни України, які прагнуть працювати у своїй країні й водночас захистити від неї свої гроші. Практично всі найбільші фінансово-промислові групи скористалися принадами кіпрського законодавства, зареєструвавши там свої компанії для управління власністю на рідних теренах. Найбільші ФПГ диверсифікували ризики: частина компаній – засновників українських підприємств зареєстрована, окрім Кіпру, на Британських Віргінських островах, у Белізі, Нідерландах, Швейцарії та Великій Британії. У деяких країнах ЄС є території з пільговим податковим режимом. Приміром, завдяки компанії «РосУкрЕнерго» в нашій країні став відомим швейцарський кантон Цуг, де ставка податку на прибуток – 1,3%, тоді як у решті Швейцарії – 8,5%.
Між Україною та Кіпром діє угода про уникнення подвійного оподаткування, підписана ще в 1982 році. Вона виключає оподаткування будь-яких (за деякими винятками) доходів, що перераховуються з однієї країни в іншу. До 2004 року на Кіпрі не сплачувався податок на прибуток, але, щоб відповідати європейським стандартам, напередодні вступу до ЄС Кіпр запровадив 10-відсотковий податок на прибуток. Проте дивіденди, роялті лишаються вільними від податків. З багатьма розвиненими країнами Кіпр уклав угоди про уникнення подвійного оподаткування. За основними критеріями острівна середземноморська країна відповідає нормам ЄС, тож, попри значні податкові пільги, вона формально не є офшорною зоною. Юрій Делікатний нагадує, що чинна угода про уникнення подвійного оподаткування між нашими країнами дозволяє звільнитися від виплат при переведенні за межі України прибутків. «Українське законодавство обкладає доходи, що перераховуються за кордон, податком на репатріацію (основна ставка податку – 15%). Зазначмо, що є багато «сірих» схем, за якими на Кіпр перетікає набагато більше, порівняно з дивідендами, грошей. Приміром, товари експортуються з України за заниженою вартістю в зарубіжну компанію, яка з нею співпрацює, і далі продаються за вищими цінами, а виторг залишається іноземній фірмі», – каже пан Делікатний. Він наголошує, що угода, яку пропонують розірвати у Києві, такі схеми не регулює. При цьому експерт визнає, що чинний документ застарів.
Очевидно, що в разі розірвання угоди з Кіпром українські підприємці переорієнтуються на інші країни зі спрощеною процедурою реєстрації, з мінімумом звітності та низькими або й нульовими податками. Ірина Горіна вважає, що це дасть змогу уряду отримати в державну скарбницю кілька додаткових мільярдів доларів. Вона не виключає, що деякі бізнесмени відмовляться від бізнесу в Україні після прийняття запланованого рішення Києва, але сподівається, що «більшість поставиться з розумінням».
Кому стане добре від «закриття» Кіпру
Кабмін розраховує отримати додаткові кошти від ліквідації угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром. «Ціна питання для України – додатковий податок приблизно у 5% на порівняно невелику частину капіталу, що залишає країну», – вважає Юрій Делікатний. А партнер компанії Ernst&Yong, керівник податково-юридичного відділу Володимир Котенко не виключає, що в короткотерміновій перспективі бюджет від денонсації може не отримати нічого. «Розрахунок на додаткові надходження у вигляді податку на доходи нерезидентів може не виправдати себе, оскільки багато компаній просто заморозять платежі на Кіпр через відсутність конвенції. Очікувати "сплеску" надходжень від податку на прибуток після припинення виплат через Кіпр також було б надто оптимістичним», – зазначає експерт. А обрахувати в грошах іміджеві втрати від денонсації угоди не береться ніхто. Аналітик компанії Astrum Investment Сергій Фурса вважає, що влада не піде на односторонню відмову від угоди з Кіпром. «Не виключено, що це крок Сергія Тігіпка у передчутті відставки, щоб потім можна було сказати: бачите, я послідовно боровся за наповнення бюджету», – сказав «Главреду» пан Фурса.
