Пресс-конференция: Налоговый кодекс – «плюсы» и «минусы»
26 листопада у прес-центрі медіа-холдингу «Главред» відбулася прес-конференція на тему: «Податковий кодекс. Кінцевий варіант».
У прес-конференції взяли участь:
- директор Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України, доктор економічних наук Володимир Лановий,
- голова Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, народний депутат України Наталія Королевська,
Наталія Королевська:
Налоговый кодекс стал катализатором общего состояния дел в государстве и, в первую очередь, экономической политики, которая проводится на протяжении последних девяти месяцев. Мы видим колоссальное недопоступление денег в бюджет, невыполнение бюджета. Мы видим колоссальный рост заимствований, в результате чего внешняя задолженность превысит 30% внутреннего валового продукта. Мы видим общую экономическую депрессию. Хотя в то же самое время весь мир старается максимально адаптироваться к посткризисному режиму и принять все необходимые меры для того, чтобы как можно скорее занять достойное место среди мировых конкурентов.
Украина сегодня, к сожалению, оказалась за глобальной экономической игрой и за пределами геоэкономики. Потому что не смогли сформировать адекватную посткризисную модель и предложить адекватную карту реформ, которая четко сформулировала бы и ожидания общества, и в то же самое время общую экономическую политику, цели и задачи которой должны стоять перед страной.
Я могу абсолютно честно сказать, что слушая последние две недели риторику чиновников, становилось как-то жутковато. Первый позитив - некоторые чиновники прочитали Налоговый кодекс за последнюю неделю и исчезли из СМИ с сообщениями о том, какой это хороший документ. Потому что, наверное, они оценили все его негативные стороны.
С другой стороны мы прекрасно понимаем, что данный Налоговый кодекс писался не для того, чтобы увеличить доходы бюджета, или чтобы сделать прозрачную экономическую модель в стране. А он писался для того, чтобы закреплялась возможность не платить налоги в нашей стране, и позволялось обобрать тех, кто сегодня платит налоги, но не может увеличить отчисления в бюджет.
Тем самым Налоговый кодекс приводит, в первую очередь, к классовой дискриминации, как это уже показывает сегодняшний день. Я буквально несколько часов назад общалась с теми, кто стоит на Майдане – предпринимателями и просто представителями общественности. То есть сейчас протестуют не только предприниматели – к ним присоединились те люди, которые принципиально против того, чтобы общество жестко разделилось и провело глобальную линию раздела между очень богатыми и очень бедными, и отказалось от среднего класса, и так сегодня существующего в небольшом объеме. И задача Налогового кодекса и была провести этот водораздел, очень жесткий, и сформировать это как основу экономической политики.
Поэтому сейчас мы стоим на пороге. Либо страна пойдет по европейской модели формирования среднего класса и создания самодостаточного общества, где люди могут зарабатывать деньги (и в Украине есть колоссальный потенциал для этого). Либо страна пойдет по пути экономического рабства, где есть четкий центр формирования экономики, а все остальные являются абсолютно зависимыми от таких центров роста. То есть мы сейчас находимся, можно сказать, в точке судьбы – в точке, где определяется будущая экономическая модель.
То, что сейчас проходят митинги, и более ста тысяч людей высказали свой жесткий протест той экономической модели, которую предложило правительство, показывает, что объединяющей площадкой в стране стал экономический патриотизм. На протяжении всего времени работы над Налоговым кодексом я общалась и с предпринимателями, и просто с людьми, которые против. Люди сейчас не хотят говорить о национальных разделяющих моментах, а хотят все-таки говорить об экономически объединяющих перспективах развития.
Если страна сегодня не может за счет государственного бюджета обеспечить социальные гарантии людям (а мы прекрасно понимаем, что власть не может этого сделать), то она обязана дать возможности для самоорганизации, обеспечения и для того, чтобы каждый мог реализовать свои экономические возможности. К сожалению, решили с одной стороны убить возможность самореализации, а с другой стороны нет возможности для обеспечения государством. Таким образом, люди просто оказались над такой себе экономической пропастью.
К сожалению, мы сейчас видим, что окончательного решения вопроса не предложено властью. Потому что у них еще остается шанс отыграть ситуацию, и борются они за сохранение предложенной экономической модели. Потому что там заложено много интересующих их возможностей и возможностей легализации всех существующих коррупционных схем, создания бизнес-климата для олигархического общества. И, конечно, за это на протяжении последних двух недель идет жесточайшая борьба между обществом и властью.
Сейчас мы ожидаем решения Президента. Идет дискуссия в Администрации Президента о том, какое же все-таки правильное решение принять. Я считаю, что остается шанс ветирования Налогового кодекса. Но не такой большой, как хотелось бы. В любом случае мы понимаем, что без наложения вето на этот Налоговый кодекс произойдет колоссальный разрыв между людьми и между властью, который мы потом не скоро сможем восстановить. И вообще, сможет ли восстановиться экономика после колоссального режима недоверия. Потому что войдя в режим экономического недоверия, мы понимаем, что теряем возможности и перспективы дальнейшего экономического развития и роста.
Мы должны принципиально ментально отказаться от тяжелой экономики ХХ века и прийти к построению умной экономики ХХІ века. Так вот этот Налоговый кодекс – это кодекс тяжелой экономики ХХ века. Его сформировали, написали и предложили люди, которые формировали ту модель экономики, по которой мы сегодня живем, и которая уже доказала свою неэффективность и бесперспективность. К сожалению, другой модели они пока предложить не могут. И по риторике чиновников я вижу, что они не видят и не могут представить другую альтернативную модель.
Поэтому то, что происходит сегодня, - это первый серьезный мандат недоверия, который высказан украинским обществом власти. И это один из главных шагов. Власть не может провести реформы, не может сформировать соответствующее меню грамотных и правильных реформ, которые сегодня нам очень необходимы.
Ели говорить о «плюсах» и «минусах» данного Налогового кодекса, то «плюс» здесь можно назвать один. Это – желание кодифицировать законодательство. В развитых странах как таковые налоговые кодексы не применяются. Эта модель больше характерна для России и Казахстана. В принципе, для нас было бы правильно кодифицировать все законодательство и предложить единый пакет. Но, к сожалению, не смогли в полном объеме его даже кодифицировать, потому что ряд законов вышел из-под юрисдикции Налогового кодекса. То есть этим «плюсом» даже не воспользовались в полном объеме.
«Минусы», я думаю, уже много раз все прокомментировали. Главный «минус» этого Налогового кодекса состоит в том, что он оставляет полную коррупционную составляющую сегодняшней экономики. Это – один глобальный «минус». Его можно детализировать по многим факторам. Это и налог на добавленную стоимость, который остается таким же непрозрачным и неадекватным. Это и администрирование налогообложения, которое не меняется и не дает сегодня никаких преференций бизнесу. Это та же самая безответственность чиновников. Это отсутствие реформы налоговой системы, потому что без реформы налоговой администрации, которая насчитывает сегодня 65 тысяч сотрудников, и на которую тратится более полумиллиарда гривен в год, говорить о какой-то грамотной и правильной модели администрирования налогов в нашей стране невозможно. А главная составляющая коррупции – это соприкосновение предпринимателя, человека с услугой власти. Так вот услугу власть в данном Налоговом кодексе так и не собирается предоставлять.
А по сегодня существующей модели кто зарабатывает основные деньги? В бюджет зарабатываются деньги по средством штрафов. Это парадоксально. Но налоговая в год собирает боле 3 миллиардов штрафов. И этим она гордится. А в нормальных цивилизованных странах деньги зарабатывают экономика и бизнес, и платят эти деньги в бюджет. А налоговые и контролирующие органы мониторят и расставляют точки риска и не допускают дополнительных схем оптимизации. У нас извращенная структура контроля и формирования бюджета. У нас налоговая своими карательными функциями выбивает деньги и говорит: «Мы – самоокупаемые. На нас тратят полмиллиарда, а мы в бюджет собираем 3,5 миллиарда». Но при такой схеме сколько миллиардов остается в карманах налоговой – это тоже не менее той легальной суммы, которая поступает в бюджет. То есть извращенная модель наполнения бюджета посредством административного давления и карательных операций со стороны налоговой приводит к полной экономической депрессии и деградации экономического поля, что также абсолютно недопустимо.
Поэтому нашей основной задачей является реформирование самой Налоговой администрации и системы администрирования. Это будет первым шагом по борьбе с коррупцией. Потому что пока остается коррупционная составляющая, пока самым выгодным бизнесом будет оптимизация налогов и неуплата налогов, пока в стране будут, можно сказать, легально существовать конвертационные центры, проще говоря, обналичивающие компании, до тех пор говорить о прозрачной системе налогообложения не то, чтобы некорректно, а как-то глупо.
То есть начали налоговую реформу абсолютно не с той стороны. То есть начали бороться с теми людьми, которые по своей природе в 90-х годах самоорганизовались и ничего не взяли у государства, а не с теми, кто сегодня является основными доильщиками бюджета. Поэтому мы однозначно будем настаивать на том, чтобы была изменена система подхода к реформированию налоговой системы и к тому экономическому фундаменту, который должен быть заложен. И должен быть изменен сам подход к формированию необходимой экономической модели, которая должна соответствовать посткризисной экономике Украины. Тогда мы будем иметь какие-то шансы.
Если посмотреть на ту модель, которая сегодня предложена властью, становится понятно, что шансов на восстановление и развитие независимого экономического общества у нас не будет. Поэтому однозначное решение – наложение вето на данный Налоговый кодекс. И есть еще шанс начать все с чистого листа.
Если этот Налоговый кодекс будет принят, и в него будут вноситься какие-либо поправки, то он не подлежит исправлению. Потому что изначально неправильно сформирован. Он изначально отстаивает олигархическую идеологию, которая неприемлема для такой страны как Украина. И это не та модель, которая может сегодня вывести Украину из сложившейся экономической депрессии. А другую модель, как мы видим, власть пока не разрабатывает и не готова предложить.
Мы со своей стороны уже создали экономическую площадку, где закладываем основные принципы формирования налоговой системы. И если мы поймем, что власть будет и дальше давить на данный Налоговый кодекс, то в любом случае будем предлагать альтернативный вариант, в основу которого будет положено изменение налоговой системы Украины и антикоррупционный проект. Только после этого мы можем менять саму структуру доходной части бюджета. Потому что в нашей стране экономическое общество не волнует, какой будет ставка налогов – 16% или 20%, потому что давно уже не работает та налоговая ставка, которая прописана в законах. Работает налоговая нагрузка от оборота. Это так же один из этапов извращения формирования доходной части бюджета.
То есть не ликвидировав сегодня все существующие болевые точки, не предложив другую систему, мы не выйдем из экономического кризиса, не сформируем другу структуру экономики.
Володимир Лановий:
Зараз найбільш гострим питанням є питання про те, як вчинить Президент України. Звичайно, в нього залишається шанс, як сказала Наталія Юріївна. Але те, що в тенетах Адміністрації створюється робоча група для того, щоб вона вивчила питання, це підводить до дуже сумного висновку. Там існує атмосфера і прагнення вийти якось красиво із ситуації, не поступитися головним, виторгувати якісь поблажки і поступки для певних кіл підприємництва і отримати ту ж саму політичну перемогу, яку вони і збиралися отримати. Тому що це – політичний проект. І політичним проектом він став одразу, тільки-но стало зрозумілі спрямованість і пріоритети цього проекту. Це стало всьому суспільству зрозуміло в червні, і Президент та його оточення це зрозуміли. Тоді він мав розпустити цю робочу групу, всіх корифеїв, віце-прем’єрів та, можливо, і прем’єра усунути від цього проекту. Тому що вихованці Податкової адміністрації займають багато посадових місць, і нові висуванці в нові уряди також є вихованцями Податкової адміністрації. Я думаю, це через те, що там дуже серйозні «відкати», як було вже сказано. І ці «відкати» потім використовуються для подальших кар’єр. У нас саме такий принцип формування урядів.
Так от Президент не зрозумів, що тоді це треба було зробити і показати свою політичну позицію по відношенню до того, хто такі чиновники, податківці, митарі – вони контролери над нами, чи вони просто поставлені розподіляти наші з вами ресурси у відповідності до публічних, громадських, суспільних потреб, інтересів та перспектив. Вони цього, звичайно, не розуміють, тому що люди прийшли з радянським мисленням і зайняли посади міністрів фінансів, вищі й нижчі і так далі. Виходячи з того, що вони знали і як працювали, вони тепер входять на підприємства з тими ж принципами і спираються на силові структури.
Звичайно, в Європі немає таких структур Податкових адміністрацій, які б включали в себе слідчі і правоохоронні органи. Тобто право відкривати кримінальну справу всередині самого процесу оподаткування. Податківці не є власниками, чи менеджерами, чи корпоративними правами над платниками податків. Платники податків – вільні люди, які платять податки декларативно. І треба доводити, що вони щось порушують, а не відкривати проти них кримінальну справу, арештовувати рахунки і ставити їх у відповідне положення.
До того ж, я знову посилаюся на Наталію Юріївну, я підтримую цю думку, масштаби корупції в цій сфері найбільші в нашій країні. І тіньова економіка формується самими податківцями, тому що податківцям дають завдання: скільки зібрати офіційно, скільки – неофіційно. Якщо податківець не виконує цього завдання, то його звільняють з роботи. Це елементарно. І там такого масштабу обороти формують більшість схем тіньового обігу капіталу.
Ми знаємо з вами (ви краще за мене знаєте прізвища) колишніх керівників податкових структур, які тепер є власниками великих мереж супермаркетів, комплексів відпочинку, туристичних комплексів та інших високоприбуткових проектів різного типу. І за цим спостерігають, ніби це нормально. Давайте цим податківцям дамо ще більше важелів, інструментів, кайданів, щоб вони одягали їх на руки всій громадськості, всім активним людям!
Чому я кажу про політичний бік справи і про те, що справа перейшла в політичну площину? Тому що цей кодекс – не проти підприємництва, цей кодекс – проти всього суспільства. Тому що там всі принципи нормального соціального співіснування, кооперації в суспільстві порушені.
Вже говорилося про олігархів. Для них дивіденди 5%, а люди платять 17%. В Америці будь-який вид доходу, якщо він перевищує 250 тисяч доларів, оподатковується за ставкою 38%. А у нас дивіденд мають тільки 5%. Це, так би мовити, для емоції.
Тепер давайте конкретніше. Політична ситуація напружена. Політично ці дії влади спрямовані проти суспільства, проти реформування, проти просування вирішення наших серйозних економічних і соціальних проблем. Тому що цей Податковий кодекс перекриває шлях до пенсійної реформи. Не можливо буде створити накопичувальний державний пенсійний фонд. Він абсолютно перекриває шлях до медичного страхування. І наша система медичного страхування буде такою ж ворожою до людей, якою вона і є зараз. І лікарі будуть в такому ж стані. Він просто зупиняє вільний рух капіталу.
Про що йдеться, коли говорять про ринкову реформу? В першу чергу про вільний рух капіталу. А ці запобіжники, норми, різного типу права податківців, виписані умови (як ходити, як арештовувати, в яких випадках) – це норми контролю і бар’єри по вільному руху капіталу. Відомо, що цього року зменшилися в 4 рази надходження прямих іноземних інвестицій в Україну. У нас прямі іноземні інвестиції чомусь підписують тільки Президент і прем’єр. Вони їздять, підписують якісь контракти, обіцяють 4 мільярди доларів. Коли ці 4 мільярди будуть – невідомо. Ми побудуємо радянську країну з величезними монстрами будівельного типу. Всі кредити, ви знаєте, закладаються зараз в пасиви, а не в активний капітал. Але вони не дають повернення. Тому ми очікуємо з вами після таких масштабних зовнішніх кредитів, які набирає зараз влада, величезний дефолт і зобов’язання з повернення цих кредитів, які неможливо буде повернути. Тому що влада не вкладає ці кошти в інновації, виробництво чи технології, як вона обіцяла, а вкладає в пасиви. Але, звичайно, на цих пасивах вона заробляє 50% «відкату». Міст, який коштує 9,5 мільярдів, таких мостів у світі вже немає. Таких не будують. А у ас будують за 9,5 мільярдів, в основному боргових і бюджетних коштів.
Значить, сьогодні питання стоїть так, і скоріше за все Президент не накладе вето на цей закон і, на жаль, не розуміє, що політична ситуація буде розкручуватися відповідним чином, набере масового характеру, накопичення соціального і політичного невдоволення продовжиться. Люди живуть в реальній країні, вони можуть мовчати, але ж вони бачать, що відбувається. Ціноутворення поза контролем, зараз знову піднімуться ціни на широкий спектр продовольчих товарів. Банки не працюють – вони працюють лише на бюджет. Вони 60 мільярдів дали в бюджет, але у виробництво нічого не дали. А споживче кредитування взагалі звужується, і гроші повертаються без відновлення зворотних операцій. Тобто ми взагалі потрапляємо в колапс.
Це політичне протистояння і втрата можливості для більшості людей реально жити, мати реальні доходи, пенсії, ціни і т.д. Це все опиняється під великим сумнівом при такій економічній політиці, направленій на величезні, гігантські проекти, які абсолютно не потрібні людям. Я нагадую, що тільки фашистський режим Гітлера та сталінський режим, радянський, комуністичний, будували супер-гігантів типу Біломорканалу. Гітлер збирався побудувати між Мюнхеном і Сталінградом ширококолійну залізницю шириною 6 метрів для того, аби тягати нафту звідти прямо в Мюнхен. Такого типу гігантоманія є в демократичному і ринковому суспільстві.
За цим всім спостерігає політична і олігархічна боротьба. І це перейде в площину протистояння – і класового, і суспільного. Якби це було в спокійні економічні часи, то можна було б подивитися, хто виграє, коли виграє, хто програє, хто і як відступатиме, хто здаватиме якісь позиції. Але це, дійсно, серйозне економічне провалля, серйозна втрата конкурентоспроможності України на зовнішніх ринках. Ми не можемо продавати зараз елементарні сировинні товари, які ми десять років продавали і підтримували своє валютне забезпечення. Сьогодні дефіцит торгівельного балансу знову перевищив два мільярди доларів. До речі, за жовтень 900 мільйонів доларів дефіциту торгівельного балансу – це рекорд. Саме тому відбулися ці події на валютних ринках. Люди почали скуповувати в три рази більше, ніж продають валюти. 2,5 мільярди вони скупили за один місяць. Така ситуація є результатом не конкурентоспроможності нашої української економіки.
А тут держава живе в борг. Розмістила зараз державне замовлення на 120 мільярдів. Тобто основні центри нашої торгівлі перемістилися знову в чиновницькі бюрократичні кабінети. Чим це відрізняється від держплану? Дуже невелика відстань до переходу до такої централізації, за якою вже повернення до свободи та ринкової економіки немає. І не буде у нас інвестицій, не буде у нас добробуту – це ясно. Без свобод ринкової і продуктивної економіки не буває.
Наталія Королевська:
Я еще хотела бы добавить одну цитату: «Налоги – это цена, которую платят все за возможность жить в цивилизованном обществе». У нас, к сожалению, налоги – это цена, которую платят все за возможность жить чиновникам в ими придуманном мире. Почему они сейчас хотят увеличить ставку налогообложения для самых нищих предпринимателей, для самых бедных слоев населения? Потому что им уже той доходной части бюджета, которая поступает, не хватает для обеспечения своего благосостояния. Вот очень простая и ясная модель.
До пані Королевської. Наскільки ми розуміємо, протестуючі вимагають відмову від цього проекту взагалі. Чи розуміють це в Адміністрації Президента? До пана Ланового. Ви сказали, що Президент скоріше за все не ветує цей документ. Поясніть чіткіше, чому Ви так вважаєте?
Наталія Королевська:
Требование по вето четко обозначено – ветирование документа в целом. В первой части своего выступления я объяснила, что изначально заложена модель, которая ведет к абсолютно другой структуре – к сохранению существующей олигархической структуры экономики. А это не даст нам никакой перспективы развития. Изменить и переписать предложенную модель, которая узаконивает существующую олигархическую модель, которая пока что была вне закона, а с этим Налоговым кодексом становится полностью в законе, невозможно. То есть должен быть предложен в корне другой вариант.
Поэтому вносить поправки, переставлять запятые, исправлять грамматические ошибки – мы все это делали три месяца, когда мы боролись, когда мы подали больше 800 поправок, которыми мы пытались перемоделировать структуру данного Налогового кодекса. Это все было отложено, это все никто не рассматривал и не учитывал. Сейчас начинать это заново – мы понимаем, что на это снова уйдут месяцы. И это абсолютно бесперспективно. Поэтому требование одно – вето.
Создаются переговорные группы, которые встречаются с представителями власти. Основная задача этого – донести всеми возможными способами ошибку данного Налогового кодекса, глобальную ошибку. Не нужно бороться с самыми бедными – необходимо создать условия, при которых они смогут самореализовываться. То есть необходимо построение умной экономики.
Наиболее реальная модель развития на сегодняшний день. Президент внесет поправки и вернет в Верховную Раду кодекс со своими предложениями. Да, там будет учтен ряд предложений, поданных на первом этапе. Но это не изменит саму структуру. Там, конечно, не будет 800 поправок, не будет измененной структуры. Я думаю, что сегодня вектор событий движется в том направлении, чтобы внести поправки и вернуть документ в Верховную Раду. Но это не решение проблемы как таковой.
Решение проблемы может быть только одно – вето. До августа 2011 года будет разрабатываться другая модель, принимается, как положено, согласно Бюджетному кодексу. И с 1 января 2012 года вступает в силу модель рыночной экономики и модель Налогового кодекса, которая даст фундамент рыночной экономике в нашей стране.
Все остальное будет не просто шагом назад – это будет бег назад, который приведет еще к большей тенизации экономики, безработице и понижению благосостояния людей. Это уже доказано всеми экспертами и смоделирована перспектива развития событий, если сохранится данный Налоговый кодекс.
Володимир Лановий:
Я приєднуюсь до цих висловлювань. Треба зрозуміти, що в Податковій адміністрації періодично і досить систематично відбуваються поїздки закордон. Там вивчаються податкові моделі західних країн – Англії, Голландії, Австрії. Такі звіти я бачив і тримав у своїх руках. Тобто елементарно відомо, на яких базових принципах побудовані європейські податкові системи. Існує європейська Податкова хартія, 15 принципів якої є базисними. Якщо деякі з них озвучити, то все стане зрозумілим. Наприклад, безконтактний спосіб сплати податків. Це – абсолютне правило. Відсутність будь-яких звинувачувальних прецедентних прав у податківців щодо платників податків. Акцизи збираються тільки через підакцизні склади. Тобто вся продукція такого типу завозиться на склади, і там вона проходить апробацію, перевірку і т.д. А не будь-яку горілку вам продадуть з будь-якою наклейкою.
Багато розказувати. Особливе питання – це ПДВ. Там резервуються кошти ПДВ для того, щоб ти подав документи, і тобі виплатили суму ПДВ від 0 для таких соціально потрібних товарів, як, наприклад, дитячі речі, одяг, ліки і так далі. Існує диференціація і сальдовий метод сплати ПДВ. Тобто держава повертає ПДВ всім тим внутрішнім виробникам, які мають від’ємну різницю по ПДВ, тому що вони купили дорогий матеріал, а продали з нульовою ставкою свій товар, соціально важливий, всередині країни. Так формується соціальна економіка. Тобто це зовсім інша мораль. Зовсім інші права платників податків.
І якщо вони знають про ці моделі і застосовують не те, що є, а свої враження про те, як вони мають вичавлювати останні краплі з людей, бізнесменів, простих працівників. Те, що вони узурпують права власності… Наприклад, заходять на приватне підприємство, як на державне і вимагають того і того, і арештовують все. А рахунки заарештовують навіть поза відвідування. Просто вибірково і упереджено арештовують рахунки. І ти попробуй походити по всіх адміністраціях, щоб з’ясувати, чому в тебе арештували рахунок. А рахунки заарештовують і у громадських організації – не тільки у комерційних. Що це за методи? І якщо в червні не відбулося відкидання, відмова від такої податкової концепції. Тоді треба було зібрати круглий стіл і обговорити базові принципи. На що суспільство виходить? На які інтереси? На які цілі? Для чого всі ці податкові зміни? А не тепер, коли вони вже змакетували те, що їм потрібно. А тепер по частинкам будемо щось прибирати, але це ми залишаємо, бо те ми вам віддали.
Наталія Королевська:
Будто крошки со стола сбрасывают.
Володимир Лановий:
Так. Це не розвиток суспільства!
Якби Янукович наклав вето. Цей закон взагалі не має права на повторний розгляд. Таким має бути формуляр для Верховної Ради. Вона має розглянути це питання після вето Президента і сказати: розпускаємо робочу групу, відмовляємося від цієї концепції і запроваджуємо нові підходи, групи, між фракційні об’єднання по створенню базових позицій нового Податкового кодексу. На іншій архітектоніці, на інших принципах він має бути побудований. Там, дійсно, потрібно розписати, як діє податкова служба. Навіщо нам по кожному податку окрема податкова служба? Тут багато питань, про які потрібно говорити.
Якщо це зробить Янукович, то він, таким чином, відмовиться від своїх базових позиції, від свого оточення, від своїх домінантів, інтелектуалів, на яких він спирається. Йому тоді доведеться відправити Азарова та всіх інших відпочивати. Він, на жаль, я думаю, від цього не відмовиться.
Принципи свободи, без яких неможлива економіка, процвітання, цим Податковим кодексом руйнуються, знищуються. Знищуються принципи свободи. Цій владі необхідно переглянути свою свідомість, світогляд і філософію. Чи здатні вони, і Янукович в тому числі, переглянути свою філософію та ставлення до людей?
Наталія Королевська:
Данный Налоговый кодекс – это второй уровень передела собственности в стране. Первый уровень – дерибан государственной собственности, который мы наблюдали, когда прошла, так званая, приватизация, «прихватизация». Сейчас подготовлен следующий уровень – передел той малой собственности и небольшого капитала, накопленного малым и средним классом, бизнесом. Для чего ликвидируется упрощенная система? Это делается не для того, чтобы увеличить поступления в бюджет, потому что нагрузка, которая сегодня работает на денежную единицу по упрощенной налоговой системе выше, чем нагрузка на денежную единицу, работающую в большом бизнесе. Если сопоставить обороты металлургического или химического комбината, или любого другого гиганта в Украине и небольшого предприятия, которое работает на упрощенной системе, то налоговая нагрузка на оборот сегодня у малого предприятия на порядок выше, чем у крупного предприятия.
Власть говорит, что налоги должны платить все. Это – полная профанация. Сегодня большую налоговую нагрузку несет малый и средний бизнес, чем олигархи. Это однозначно. То есть все делается для того, чтобы ликвидировать упрощенную систему, получить доступ к малой и средней собственности и провести государственный беспредельный передел малой и средней собственности. Это чтобы было понятно, за что стоят люди. Любой ларек, любой магазинчик, любой небольшой цешок, любое место на рынке, которое понравится чиновнику, согласно с данным Налоговым кодексом, чиновник сможет получить его налоговый залог и провести его реприватизацию, рейдерство. Поэтому данный Налоговый кодекс – это рейдерство частной собственности малого и среднего бизнеса.
Аналітики кажуть, що ухвалення Податкового кодексу погано позначиться на великому бізнесі, тому що їх контрагенти – теж спрощенці. Тобто менше всього це позначиться на енергетиці, а найбільше – на металургії. Що ви можете сказати з цього приводу?
Володимир Лановий:
В принципі, європейська модель оподаткування побудована таким чином, щоб більше податкове навантаження несли енергомісткі галузі, ті, що спалюють більше органічного палива, і платять більше податків. Підприємства з високим рівнем доданої вартості, переробна та обробна промисловість несуть менше податкове навантаження. Таким чином, стимулюється перетік капіталів у відповідні галузі. У нас все зроблено навпаки. У нас власник підприємства не є власником руди. А він не платить за цю руду. Якщо у нас будуть безкоштовними руда, праця селян і доступ до землі через оренду, то, звичайно, у нас мільярдерами ставатимуть за два-три роки. У нас їх називають аграріями. Це дуже серйозне питання. Вони заробляють мільярди за два-три роки завдяки різниці між тим, що вони виплачують там, селянину, і тим, що вони продають нам у містах. Це – величезна десятикратна різниця. Це принцип побудови українські економіки. І олігархічний бізнес існує, як правило, в сировинних галузях. Тому що олігархічний бізнес, який не може контролювати сто підприємств, віддає менеджменту. А, значить, це повинні бути примітивні технології без реорганізації та реконструкції, без технологічних інновацій. Тому що власник сам має обирати інновацію і приймати активну участь. Тому що хтось може його підставити, хтось із менеджерів отримає хабара, а олігарх цього не може контролювати. Тож олігарху потрібен абсолютно примітивний бізнес. Метал, значить, метал, чорний метал, значить, чорний метал. Що не могли за 20 років перейти на сучасні види сталі? Трансформаторну сталь, яка коштує в 10 разів дорожче, ніж сировинна сталь? Могли! Але це не потрібно. Олігарх цього робити не може. Йому потрібен сталий великий ринок з примітивною продукцією. От ми і перетворюємося в економіку такого типу. І ці моделі, звичайно, підтримують енергетичні, паливні, металургійні комплекси.
Звичайно, податкова система на олігархічні великі компанії взагалі не розповсюджується. Там немає нормативного характеру оподаткування. Там є домовленості і підводка звітності під відповідні домовленості. Тому тут говорити про якийсь регулятивний вплив нового підходу до якихось галузей, до реструктуризації не можливо.
Я трошки додам. Система, яка вводиться, приводить до влади не олігархів, а до влади над олігархами. Тому що чиновництво отримує права поставити й олігархів. Не забувайте, що Президент – теж чиновник. Він поставить олігархів на своє місце там, де вони ведуть не ту політичну, інформаційну чи іншу політику. Це стосується і власників телевізійних каналів. Я думаю, це вже і відбувається.
До речі, легка промисловість. Чому ці хлопці в красивих краватках так б’ються? Як вони зробили свій бізнес, якщо вона лежить? Просто вона поза законами и податками. Вона існує на давальницьких схемах. Тобто вона введена в режим штучної збитковості. У нас нічого немає. Ми нічого нікому не платимо. А у них продажі йдуть в «парижах», «лондонах» та інших центрах світу. І хтось по якихось гласних чи негласних контрактах має свою частину. В нашу легку промисловість потрібно привести бренди і заборонити давальницьку систему. Тож потрібні серйозні реформи.
Наталія Королевська:
К сожалению, пока что не в полной мере понята социальна значимость данного Налогового кодекса. И то, что сейчас пытаются противопоставить предпринимательство пенсионерам, учителям, врачам – это глобальная ошибка. Потому что данный Налоговый кодекс ставит в зависимость все население страны. Потому что при уменьшении поступлений в бюджет первыми, на кого будет направлен секвестр бюджета, уменьшение бюджетных затрат, будут пенсионеры, учителя и врачи. Следующим этапом будет рост цен и рост тарифной политики.
Таким образом, мы понимаем, что выстраивание зависимого общества, которое будет стоять с протянутой рукой за получением субсидий, нищенских пенсий, пособий по безработице, - это олигархическая вертикаль построения государственной системы. И основной фундамент заложен этим Налоговым кодексом. Это первый шаг, который должен сформировать общественное мнение. Враги – предприниматели, а мы – за людей. Так вот, к сожалению, здесь абсолютно другая модель заложена. Людей сделать зависимыми, а предпринимательский класс, самодостаточное, самоорганизованное и независимое население – ликвидировать. Вот основа этого Налогового кодекса. Изначально, я думаю, это формировалось из-за отсутствия понимания природы предпринимательства в Украине. Потому что природа предпринимательства в Украине – не европейская, а это бывшие учителя, врачи, которые в 90-ые годы остались без работы, которые смогли самоорганизоваться. И сегодня в первую очередь бросили на амбразуру тех, кто не пошел за подачками в свое время. Потому что это самоорганизованные люди. Это – как первый трофей новой государственной власти. Дальше будут пенсионеры, потому что уже сейчас говорится о том, что слишком высокие затраты Пенсионного фонда, и нужно поднимать пенсионный возраст, уменьшать затраты. Но при этом не идет пенсионная реформа. Следующими будут простые люди, которых начнут зажимать государственными монополиями, тарифной и коммунальной политикой. Тем самым будет создано абсолютно управляемое общество, координируемое с центра.
Володимир Лановий:
Почему инициаторы этого Налогового кодекса забыли про налог на недвижимость производственного назначения. Почему они вводят только налог на недвижимость жилья? В чьих это интересах? Сколько квадратных километров земли под этими заводами? Они должны оплачивать налог на землю, налог на недвижимость, как в любой другой стране. А для них налог на энергетику и налог на недвижимость – это то, что разрушит монстров, которых держат олигархи. А других заводов им не нужно.
Питання до пані Королевської. Зараз підприємці взагалі вимагають, щоб всі їхні вимоги були повною мірою виконані. Ви бачили, аналізували ці вимоги? Що Ви можете сказати, чи дійсно вони мають право на життя? Чи частина їх є абсурдною?
Наталія Королевська:
Изначально я сказала, что требование одно – вето на олигархическую модель развития экономики, предложенную властью. Другие требования остались до момента принятия Верховной Радой Налогового кодекса. Они были изложены в тех 800 поправках, которые мы проработали и подготовили ко второму чтению Налогового кодекса. Нерассмотрение и непринятие этих поправок делает абсолютно нелогичной дальнейшую корректировку данного документа. Данный документ может быть только заветирован. И дальше, как я уже говорила, мы должны создать независимую площадку, уже есть глобальные наработки модели налоговой системы, которая должна работать в стране для поднятия конкурентоспособности нашей экономики. Это – абсолютно другая, противоположная модель. Из олигархической модели нельзя сделать социальную экономическую модель.
Среди предпринимателей, которые сейчас находятся на Майдане, наметился то ли раскол, то ли два центра влияния. Есть часть предпринимателей, которые ходили в Кабинет министров, встречались с господином Клюевым, обсуждали какие-то поправки и якобы о чем-то договорились. Однако, есть предприниматели, которые заявляют, что никого не уполномочивали на переговоры с правительством, и готовы бессрочно стоять на Майдане, пока не будет ветирован Налоговый кодекс. Как Вы считаете, насколько вообще эффективна такая акция, если предприниматели между собой не могут договориться о какой-то общей позиции?
Наталія Королевська:
Я вчера до двух часов ночи общалась с предпринимателями, которые стоят на Майдане, и людьми, которые туда пришли и понимают общую социальную ответственность. Как я говорила, там стоят не только предприниматели, а люди, приехавшие из регионов и желающие видеть страну процветающей, а не рабовладельческий строй. Сказать, что есть какой-то раскол или непонимание трудно. Понимание есть. Мотив один – вето данному кодексу. И других мотивов нет. Запретить власти встречаться с предпринимателями мы, конечно, не можем. Есть предприниматели, которые идут, общаются с властью, хотят услышать ее видение, для чего она создавала этот Налоговый кодекс, хотят рассказать свои основные проблемы. Это та дискуссия, которая должна идти. И в этом никто ничего плохого не видит. Но мотив Майдана один – это вето Налогового кодекса. И никакие предложения, поправки, создание любого рода рабочих групп – это все нюансы. Вето – это единственная объединяющая задача, которая не обсуждается внутри и которая всем абсолютно понятна. А дискуссия – это правильно: возможно, чем больше будет коммуникации, тем больше власть узнает о тех ужасах, которые она заложила в этот Налоговый кодекс. Потому что сами предприниматели, которые ходили на встречу, возвращались и говорили, что представители власти о многом даже не догадывались.
