Ліла Ролдан Васкес де Муан: «Я легко адаптувалася в Україні»
Такої думки дотримується Надзвичайний і Повноважний посол Аргентини в Україні – пані Ліла Ролдан Васкес де Муан
Пані посол, VI засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва аргентинська сторона пропонувала провести у першому півріччі 2010 року. Але в Україні змінилася влада, яка вибудовує нову зовнішню політику. Чи внесено у зв’язку з цим якісь корективи в українсько-аргентинські відносини? І коли все-таки відбудеться засідання комісії?
Зміна уряду в Україні не вплинула ні на торговельно-економічні, ні на політичні відносини між нашими країнами, оскільки це внутрішня справа України й природний демократичний процес. Між нашими країнами склалися хороші відносини, які, вважаю, залишатимуться такими на довгі часи. Єдине, на що справді вплинула зміна влади в Україні, це на дату засідання Міжурядової комісії, яке тепер заплановано на вересень – жовтень цього року, що дасть час новій українській владі ознайомитися з темами, підготуватися, а нам, у свою чергу, краще знати представників цієї нової влади, щоб ми змогли спільно приступити до роботи, зробивши її більш плідною. Слід зазначити, що в торговельно-економічних відносинах між Аргентиною та Україною спостерігається помітне зростання, що насправді залежить від підприємницького інтересу. Щодо розвитку культурних взаємин можу сказати, що у наших країн багато спільного, хоча й чимало незвіданого як з боку Аргентини, так і України. Тому нам варто продовжувати працювати у напрямі інтенсифікації культурного обміну між нашими країнами, а також прагнути до того, щоб наші відносини покращувалися в усіх сферах економіки, політики, науки, освіти та культури.
Кілька років тому під час візиту міністра оборони Аргентини пана Гарре до України вивчалась можливість придбання літаків марки «Антонов». Чи зберігає Аргентина інтерес до українського авіапрому? І чи є якісь просування у співпраці в цьому напрямку?
Що стосується аеронавтики, то насправді проводили переговори із заводом імені Антонова та представниками промисловості цивільної авіації Аргентини. Сподіваємося, сторони дійшли згоди щодо проектів спільної співпраці. У космічній сфері розглядається проект співпраці між Національною комісією з космічної діяльності Аргентини та Національним космічним агентством України. Як вам відомо, Україна є розробником дуже цікавої системи з виведення супутників на орбіту. У свою чергу Національна комісія з космічної діяльності Аргентини успішно розробила системи штучних супутників і радарів. Таким чином, проект співпраці між нашими двома країнами в цій сфері можна реалізувати.
Чи задоволені ви рівнем товарообігу між Україною та Аргентиною? Що, крім вина, Аргентина імпортує в Україну? І які українські товари найбільше цікавлять аргентинців?
Насправді це запитання, на яке я не можу дати однозначної відповіді. З одного боку, слід сказати, що ситуація, яка склалася, мене цілком влаштовує, адже товарообіг здійснюється на користь Аргентини, оскільки Україна купує більше продуктів в Аргентині, ніж Аргентина в Україні. З іншого боку, мене це не дуже влаштовує, тому що в цілому обсяг товарообігу зменшився через міжнародну економічну кризу 2008 – 2009 років, яка негативно вплинула на Україну, особливо минулого року. Отже, обсяг імпорту значним чином скоротився, що, відповідно, призвело й до падіння двосторонньої торгівлі. Зараз ми інтенсивно працюємо над відновленням її колишнього рівня.
Аргентина продає Україні цитрусові, рибу, сталеві труби, добрива, фрукти, продукти переробки фруктів та овочів, насіння, м’ясо, вино, фармацевтичну продукцію, сільськогосподарські машини, органічні хімічні речовини, машини та інші механічні пристрої, пульверизатори, гідравлічні насоси, тютюн та замінники тютюну, полімерні матеріали. Також ми працюємо з аргентинськими експортерами не лише яловичини, а й інших видів м’яса. Скажімо, нещодавно ми приймали делегацію аргентинських компаній виробників м’яса птиці, також приїздили компанії, які займаються переробкою свинини. Є багато інших видів продукції, питома вага яких у загальному товарообігу незначна, проте поступово й вони починають з’являтися на українському ринку.
Інтерес аргентинських підприємців до окремих українських регіонів залежить від виду продукції, від сектору. Приміром, сектор сільськогосподарських машин розташований в областях з більшою сільськогосподарською продуктивністю: Кіровоград, Харків тощо. Якщо йдеться про українські вина, цікавими є райони, де їх виробляють, – це південь України: Крим, Одеська область, саме там найбільші можливості для співпраці. Туристичний сектор – це Карпати, Буковель, Одеса, Крим, а також туристичний регіон Києва. Для космічного сектору найбільший інтерес представляє Дніпропетровськ, металургія – це Донецьк, Харків. Усе залежить від виду сектору, що цікавить нас, де ми можемо зосередити нашу роботу.
Наскільки інтенсивний туристичний обмін між Україною та Аргентиною? Чи цікавляться аргентинці Україною?
Щоразу спостерігається дедалі більше зростання у сфері туристичних відносин між нашими країнами. Нині все-таки українці більше їздять до Аргентини, ніж аргентинці – в Україну. Проте це пов’язано здебільшого з наявністю української діаспори в Аргентині, оскільки в нашій країні живе багато українців, у яких є родичі, друзі, які приїздять відвідати їх. Ми багато працюємо над різними проектами у сфері туризму. Сподіваюся, найближчим часом зможемо укласти договір про співпрацю між Аргентиною та Україною. Здебільшого аргентинці відвідують Київ, Одесу, Ялту, Крим. Одні мої знайомі були в Карпатах, у Львові, в Кам’янці-Подільському, відомому своїми замками, інші мої друзі були в Донецькій області. Найбільш відвідувані місця – Київ, Львів, Одеса та Крим.
Нещодавно ви обмовилися, що можливе скасування візового режиму між нашими країнами. Коли це може статися? І наскільки сьогодні умови візового режиму Аргентини жорсткі? Чи можна отримати візу просто в аеропорту?
Ми активно працюємо над укладанням договору про скасування візового режиму. Сподіваюся, цього року він буде підписаний. Це стане дуже важливим імпульсом для розвитку туризму між нашими країнами. Правила видачі віз українським громадянам не є суворими, як і для громадян будь-якої іншої країни. Візи не видають в аеропорту, тільки тут, у консульстві посольства. Пред’явивши у консульстві авіаквиток туди й назад, зарезервований готель, ви отримуєте візу протягом доволі короткого проміжку часу. Якщо немає зарезервованого готелю, в такому разі потрібно, щоб хтось, хто проживає в Аргентині, надіслав запрошення, щоб знати, що охочий виїхати буде забезпечений місцем проживання в Аргентині, або листа від компанії, яка запрошує на роботу.
2009 року було фактично завершено процес узгодження Угоди про взаємне визнання документів про вищу освіту. Коли планується підписання цієї Угоди?
Цей договір також практично готовий до підписання, що дуже важливо, враховуючи чималу кількість українців, які проживають в Аргентині, яким украй потрібне визнання дипломів, щоб мати змогу працювати за своєю спеціальністю. На Міжнародній виставці з освіти, яку відкривав міністр освіти України в Українському домі 15 квітня, я публічно заявила про готовність Аргентини підписати цей договір. Ми чекаємо лише зручної для цього нагоди.
Аргентина, як і Україна, – багатонаціональна країна. Чи є у вас конфлікти на національному ґрунті і яка політика проводиться для їх попередження?
На щастя, у нас немає конфліктів на етнічному ґрунті. Насправді Аргентина – це країна емігрантів. Їх величезна кількість приїхала в Аргентину з Європи, арабських країн, Східної Європи, зокрема, з України, а також з Азії. У нас живуть практично всі національності: корейці, китайці, японці, звичайно ж, італійці, іспанці, німці, англійці. Аргентина – це горнило народів. Інакше кажучи, це місце, де поєднуються, змішуються різні культури, раси й релігії, перестаючи бути представниками різних національностей, створюють мультиетнічне суспільство, в якому всі є аргентинцями. В основному іноземці добре інтегруються в Аргентині. Згідно з Конституцією, аргентинські жителі рівні перед законом, що також схвалюється з точки зору релігії. Це толерантна країна: немає жодних переслідувань та дискримінацій з релігійних мотивів, статі, раси або етнічного походження.
2009 року аргентинське міністерство закордонних справ, міжнародної торгівлі та віросповідань реалізувало так звану «Програму «Південь», яка передбачає надання фінансової підтримки закордонним книжковим видавництвам для здійснення перекладу іноземними мовами літературних творів аргентинських авторів. Українська увійшла до обмеженого переліку мов, якими здійснюватимуться переклади. Яких саме авторів перекладатимуть і з якими видавництвами у цьому напрямку ви співпрацюватимете в Україні?
«Програма «Південь» – це програма підтримки перекладів творів аргентинських авторів усіма мовами світу. У ній взяли участь багато країн, представивши переклади творів різних аргентинських авторів, які відбирали згідно з якістю представлених перекладів. З боку України в програмі взяло участь видавництво «Кальварія». Було відібрано два твори: поезію Альфонсини Сторні в перекладі українською мовою Григорія Латника і книгу поезій Хорхе Луїса Борхеса, перекладену також Григорієм Латником та Сергієм Борщевським. Книги найближчим часом будуть видані, оскільки їх мають відправити до Аргентини для участі в Міжнародній книжковій виставці, яка проходитиме в жовтні у Франкфурті. Ідея програми – поширення аргентинських творів, здійснюване видавництвом за допомогою публікацій цих творів у співпраці з місцевими перекладачами, фахівцями з іспанської мови.
Аргентина дуже багато уваги приділяла темі Голодомору в Україні. А документальний фільм «Голодомор: технологія геноциду» було дубльовано іспанською мовою, його навіть транслювали на національному каналі аргентинського телебачення «Canal 13». Чим пояснюється така увага до української трагедії?
Питання Голодомору, безумовно, – болюча тема, яка сколихнула чимало почуттів у всьому світі. Причина, з якої аргентинський телевізійний канал демонстрував цей документальний фільм, пов’язана виключно з аудиторією. Враховуючи велику українську діаспору в Аргентині, величезну кількість людей українського походження або пов’язаних з українцями, для яких і було показано цей документальний фільм. Але я не можу сказати, що було приділено якусь особливу увагу цій темі на аргентинському телебаченні. Документальний фільм «Голодомор: технологія геноциду» було показано на національному, але приватному телеканалі.
У Києві часто відбуваються фестивалі аргентинського кіно. А чи знають українське кіно в Аргентині?
Можливо, українська діаспора знайома більше з українським кінематографом, ніж широка аргентинська публіка. Українське кіно не експортується. Українські фільми не демонструються в кінозалах Аргентини через мовну проблему, через проблему, пов’язану з поширенням. Тому дуже важливо продовжувати працювати у напрямі розвитку програми спільного виробництва. Аргентинським та українським продюсерам треба укласти договір, щоб розвивати спільні проекти у сфері кіно. Досі українське кіно не було представлене на міжнародних кінофестивалях, які проводяться в Аргентині. Проте ми сподіваємося, що на майбутніх фестивалях, скажімо, на міжнародному кінофестивалі, який проходить у прибережному місті Мар дель Плата, воно буде все-таки представлене.
В Аргентині дуже велика українська діаспора. Наскільки вона інтегрована в аргентинське суспільство, в аргентинські реалії?
Українська діаспора прекрасно інтегрувалася в аргентинське суспільство. Українців дуже цінують в Аргентині. Всі говорять про красу українських дівчат. Не існує закритої діаспори, є місця найбільшої концентрації українців. Приміром, провінції Мисьонес, Чако, Буенос-Айрес, у самому Буенос-Айресі. Щоправда, це пов’язано із взаєминами, сімейними узами: цілком природно прагнути бути в тому самому місці, що й твоя сім’я, твої друзі. Існують культурні українські асоціації, церкви, бібліотеки, різні місця, де зосереджені українські сім’ї. Сподіваюся, підписання договору про визнання дипломів відбудеться якнайшвидше, українці зможуть працювати за своєю професійною кваліфікацією.
Ви раніше працювали в Мексиці, Іспанії, Бразилії. Наскільки легко чи важко вам було адаптуватися в українському суспільстві?
Мені не було складно адаптуватися до слов’янського суспільства. Велика різниця була у мові. Оскільки, працюючи на попередніх посадах, було легше з перших днів виходити на вулицю, знайомитися з людьми, виконувати щоденні справи. Проте я не можу сказати, що звичайне життя в Іспанії було легшим, ніж тут. В Україні я відчуваю, що мене добре приймають, немає особливих відмінностей в оточенні, щоправда, існує невеликий мовний бар’єр, який ми прагнемо поступово подолати.
Яка ваша улюблена аргентинська страва? Розкажіть, як її приготувати. Чи подобається вам щось в українській кухні?
Я можу приготувати млинці, тому що вони дуже схожі на наш панкеке. Можу приготувати бефстроганов, але це швидше російська страва, а також борщ, хоча, можливо, він не виходить у мене таким смачним, як у вас. Є дуже смачні українські страви. Мені подобаються млинці з ікрою. З аргентинської кухні я віддаю перевагу емпанадам, асадо – це приготовлене на грилі яловиче м’ясо, умита – це дуже смачна страва з кукурудзи, дульсе де лече – щось схоже на конфітюр, який подають до десерту, скажімо, млинці можна подавати з дульсе де лече, також може бути традиційним аргентинським десертом круглий сир середньої консистенції з мармеладом...
