Как украинская экономика прячется от кризиса в тень
29 октября в «Главреде» состоялась пресс-конференция на тему «Финансово-экономический кризис и тенезация экономики Украины».
В пресс-конференции приняли участие:
- директор Института трансформации общества Олег Соскин;
- экономист Международного центра перспективных исследований Александр Жолудь;
- профессор Национальной академии управления Александр Кириченко.
Ігор Соскін: Обсяг грошової маси: готівка, безготівка. Ситуація була дуже цікава. Формально економіка у нас падає, і треба казати, що за дев’ять місяців цього року в порівнянні з дев’ятьма місяцями минулого року, за три квартали, за нашими оцінками, ВВП впав не менше, ніж до 27-28%, а індекси базових галузей і промисловості - до 30%. З другого боку, на 1 жовтня грошова маса в Україні знаходилася на рівні 470 мільярдів гривень - це рівень 1 лютого 2009 року. Таким чином, вся економіка падає, а кількість грошей, яка знаходиться в обігу, знаходиться майже в тому ж обсязі, як це було до кризи.
Дуже характерно для тіньової економіки, що відбувається з гривневою готівкою поза банківською сферою. На кінець вересня 2009 року готівки в обігу знаходиться майже 149 мільярдів гривень. Це хоч і менше, ніж було в липні-серпні 2009 року, але, все-таки це значно більше, ніж, скажімо, це було в грудні 2008 року, коли був 141 мільярд готівки. Отже, економіка формально начебто падає, а кількість готівки зростає. Це свідчить про те, що готівка все більше обслуговує якраз тіньову частину економіки. Значить, тіньова частина економіки зростає. Це перший показник, який свідчить про зростання тіньової економіки.
Що відбувається з міжнародними резервами НБУ? На сьогоднішній день НБУ фактично витрачає резерви для того, щоб підтримувати економіку, все більше грошей вкачує, при чому валюти, викидаючи її на ринку України. Якщо в серпні 2008 року у нього було 38 мільярдів, то на кінець вересня - 28 мільярдів. Це при тому, що він уже отримав три транші МВФ і гроші Світового банку десь на рівні мільярда плюс так звані роялти від МВФ, які нагромадилися там, - 1 мільярд доларів від МВФ, - як наші відсотки за те, що ми є членами цього Фонду.
Таким чином, ми бачимо, що сьогодні НБУ своїми вільноконвертованими запасами теж фінансує тіньову економіку, викидаючи, продаючи долар, причому по завищеній ціні. Він його продає не за ринковою ціною, яка складається на міжбанку, а за якимось невідомим формальним курсом. Цей курс не є ринковим. Таким чином, НБУ фактично сьогодні і фінансує тіньову економіку через відповідні корупційні банки і лоббі, які сьогодні якраз з’єднують формальну і тіньову економіку.
Дуже поганий показник – це залишки на рахунках комерційних банків. Щоранку в середньому на коррахунках у комерційних банках знаходилося 14,8-14,9 мільярдів. Це показник найгірший з початку року. Якщо подивитися по днях у жовтні, то було багато днів, коли залишки на коррахунках досягали лише 13 мільярдів - це вже критична межа. Якщо буде десь 11-12 - це розвал банківської системи.
Що відбувається з облігаціями внутрішньої державної позики? 3 листопада 2008 було 8,2 мільярда ОВДП. За рік кількість ОВДП в обігу зросла до майже 70,3 мільярдів. За рік на 62 мільярди збільшилася сума ОВДП в обігу. Що таке ОВДП? Це папірці, віртуальні гроші. У нас сьогодні уряд виступає як сурогатний емісійний центр гривні. Ви знаєте, що за вересень за газ, фактично, більшою частиною вони розрахувалися облігаціями внутрішньої державної позики. Причому, з тих 70 мільярдів вже 35-36 мільярдів знаходиться в руках Національного банку. Йому перепродали ці облігації комерційні банки і інші тримачі цих ОВДП. Уявіть собі, уряд випускає, Національний банк половину облігацій скупив. Навіщо вони йому потрібні? Це папірці, нічим не забезпечені. Тому що сьогодні державний бюджет уряду порожній.
Я їздив по містах, був у Черкасах, Смілі, Кременчуці - там по два тижні казначейства не перераховують бюджетникам гроші. Причому, привласнюються вже гроші місцевих бюджетів. Скажімо, в тому ж Старокостянтинові нахабним чином Хмельницьке казначейство просто не виконує платіжки Хмельницької області, Нетішина, Старокостянтинова та інших. Таким чином, уряд сьогодні вже є банкрутом. А куди йдуть гроші? Гроші йдуть через ОВДП на, фактично, різні оборудки. В цьому плані іде надзвичайна корупція через бюджет. Ніхто не знає, як ці ОВДП використовуються.
В цьому році за січень-вересень експорт скоротився на 48% в порівнянні з минулим роком. Ми виходимо з зовнішнього ринку. Імпорт товарів скоротився на 52,6%, але при цьому ми все одно маємо від’ємне сальдо. Якщо ми подивимося платіжний баланс, то бачимо від’ємне сальдо за фінансовим рахунком. Воно оцінюється за січень-вересень 11,2.
Обсяги чистого притоку прямих іноземних інвестицій скоротили в 2,7 рази у порівнянні з 2008 роком. Отже, сьогодні немає притоку капіталу в Україну. Це означає, що процес відтворення формально не може розвиватися. Це означає, що фактично немає попиту. Отже, немає попиту для формальної економіки. Таким чином, попит переміщується в тіньову економіку. Тому що на сьогодні саме тіньова економіка найбільш активно впливає на попит по харчових продуктах, по товарах першої необхідності тощо.
Дуже цікавий показник тінізації - обсяги приросту готівкової валюти поза банками за січень-вересень 2009 року. Вони становили 7,2 мільярди доларів. В 2008 році було 7,8 за цей період, якраз починалася криза. Таким чином, сьогодні все більше грошей виводиться поза банківською системою. Для чого готівкова валюта потрібна поза банківської систем? Для того, щоб обслуговувати якраз тіньову економіку.
Просто страшна цифра: у вересні від’ємне сальдо зведеного платіжного балансу склало 1,3. Це менше, ніж було в серпні - 2,6, але по наростаючому підсумку за січень-вересень - це 12,2 мільярди доларів. Таким чином, ми фактично, як міжнародний господарський суб’єкт, спожили на 12,2 мільярди доларів більше, ніж ми виробили на зовнішню систему в світі, в світовому сукупному продукті. Отже, ми - країна і нація, яка веде карнавальний спосіб буття, ми проїдаємо більше, ніж виробляємо.
Дефіцит частково було профінансовано за рахунок того, що дав нам Міжнародний валютний фонд на наші відсотки на частку в статутному фонді 461 мільйон доларів.
Загальний обсяг депозитів зменшився. Отже, люди не накопичують, вони все більше споживають. Депозити фізичних осіб знизились, юридичних трошки збільшились. Структури депозитів нам свідчать, що на сьогоднішній день збільшується грошова маса так званих валютних депозитів, валюти, яка знаходиться поза банками, до 60 мільярдів. Обсяг валюти, купленої банками у населення склав 1,313 мільярда, а обсяг валюти проданої населенню – 1,879 мільярда. Отже, навіть у вересні населення купило валюти більше на 560 мільйонів, ніж продало банку. Це означає, що все більше валюти обертається в руках у населення поза банками. Ми можемо говорити, що на сьогоднішній день вільноконвертованої валюти, яка знаходиться в обігу в готівковій формі в Україні десь до 60 мільярдів доларів. Це валюта, яка виключно обслуговує тіньову економіку. Виключно. Якщо ви 60 мільярдів цієї готівкової валюти помножите на вісім, то ви отримає 480 мільярдів гривень - це фактично бюджет, або якраз сума гривневої готівки і безготівки, яка сьогодні знаходиться в Україні в легальному економічному обігу. Ось вам якраз 50 на 50. Чітко можна сказати, що тіньова економіка складає 50% від всієї економіки. Таким чином, ми можемо сказати, що уряд сьогодні абсолютно не контролює ситуацію, тіньова економіка вийшла з-під контролю, вона сама вже на сьогоднішній день диктує уряду поведінку.
Фактично, у нас відбулася доларизація економіки. Сьогодні долар і євро де-факто виконують в Україні всі функції грошей: купівельну, накопичувальну, вартості, скарбів, міри вартості. Таким чином, на сьогоднішній день у нас де-факто діє дві економіки. Є ще третя - це натуральна, про неї не говоримо, там праця не приймає форми товару. Уряд не буде говорити про це, на жаль, не говорить і опозиція.
У нас сьогодні є дефолт державного бюджету, у нас є сьогодні технічний дефолт «Нафтогазу України». Уряду треба за четвертий квартал викупити у Росії 16 мільярдів кубометрів газу по ціні 208 доларів. Вона за три квартали викупила 16 мільярдів. Як можна за один квартал 16 викупити? Це нікому не відомо. Таким чином, ми повинні готуватися до дефолту. Але сьогодні провідні засоби масової інформації, які знаходяться в руках кланових корпоративних груп, приховують реальну інформацію від населення. Не дають можливості людям зрозуміти, що їх чекає найближчим часом. Тому що тіньова економіка повинна остаточно вирватися з-під контролю, а тоді буде революція, вона повинна бути. Це абсолютна аксіома. Я вважаю, що я достатньо добре знаю основи марксизму-ленінізму, як робляться революції. І це має статися.
Олександр Кириченко: Тіньова економіка виникла не вчора - це завжди відповідь на виклик легальної економіки. Відомі приклади боротьби з тіньовою економікою або її амортизації.
Що робить сьогодні влада, яка керує незалежною Україною? Вона сьогодні повторює всі ті ж помилки, які були до неї. Сьогодні створена, по визначенню експертів, репресивно-тіньова модель управління, тобто, вона не адекватна тій системі відносин, які сьогодні склалися в економіці. Тобто, репресивно-тіньова система управління. Так визначили її експерти, я просто повторюю, і до речі, погоджуюся з цим.
Що таке тіньова економіка? Перш за все, це відносини. По друге - це отримання доходів шляхом порушення чинного законодавства, оскільки, воно весь час на межі, кожну людину, яка займається чимось, заганяють на порушення законодавства. Третє – це сукупність поглядів, це моральні витоки, тому що вони лежать не тільки в площині економіки, а ще й у площині моралі. Тому що хабарі – це мораль.
Які причини цього? Причин багато, і ми вже їх назвали. Одна з основних причин - це ганебна бідність працюючої родини. Сім’я, яка працює, не може себе прогодувати. Як може така економіка легально працювати, коли працююча сім’я не може себе прогодувати?
Друга причина - це закони, які приймаються. Я, як людина, яка має не тільки теоретичний досвід, а і практичний - за моєю спиною шість комерційних банків і державна обласна адміністрація. Я займався питаннями інвестицій і фінансів. Я знаю з комерційних структур до державних, яким чином іде потік і управління потоком грошей, і, як відбуваються процеси тонізації економіки. Я вам хочу сказати, що одна з вад і одна з причин сьогодні це пролобований, неправильно прийнятий Закон «Про Національний банк України». Один з серйозних теоретиків в галузі права Андрій Ковальчук проаналізував Закон «Про Національний банк» і прийшов до висновку, що він був прийнятий тільки під пресом міжнародних фінансових структур. Тобто, цей закон нічого не дав.
Я вважаю, що треба негайно приймати інший закон про Національний банк, який би спонукав до детінізації економіки. Які сьогодні потрібно приймати міри або заходи по детінізації економіки? Їх багато. Тема ця давно «обкатана». У нас є відомий фахівець, сидить він першим заступником у Юлії Володимирівни Тимошенко - Олександр Володимирович Турчинов, доктор економічний наук з питань тіньової економіки. У нас є відомі фахівці, які створили фундаментальні праці з питань тіньової економіки, де розписано, яким чином, яким шляхом треба розбудовувати нормальну легальну економіку. Але на жаль, ніхто нічого не робить.
Тому я скажу основні напрямки. Перш за все, це вдосконалення монетарної політики. Всі кажуть: монетарна політика, монетарна політика. Скільки можна жувати те, що не жується? Теоретично на якомусь етапі монетарна політика спонукала, але де фінансування, кредитування і т.д. реальної економіки? Де створення реального виробництва? Де створення реальних послуг. Де створення реального сектору економіки. Ще у свій час, коли ми вели переговори по Світовій організації торгівлі йшла мова про орієнтацію України як аграрно-промислової країни. Де ця стратегія? Де вирішення питання? Це перше.
Друге - це створення умов для розвитку підприємництва. Знову ж таки, кажемо, кажемо, а ніхто не перейшов від реєстраційної системи до системи повідомчої. Сказали б, як в Америці, що я створюю підприємство, записали в книгу і на другий день за 600-700 доларів видали всі папери: працюй на здоров’я.
Третє, як халва, якої немає, - це податкова система. Всі розуміють, що якраз вона спонукає назвати економіку репресивною. Навіть наперед беруть податки, податковий кодекс лежить, всі податки не спонукають до інновації інвестицій, а навпаки заганяють наше підприємство в тінь.
Четвертий напрямок - це створення ефективної системи управління державним сектором. Скажіть мені будь-ласка, де наші бюджетні кошти, які ідуть на розвиток? По оцінкам експертів, 90-95% ідуть на розкрадання, тобто, «на розвиток». Наприклад, Казахстан сьогодні, вони створили відповідний фонд розвитку, куди спрямували всі гроші, який не підкоряється нікому, підкоряється тільки одній ідеї створення інноваційного інвестиційного моделі розвитку. Велика депресія у свій час створювала незалежну корпорацію у долині ріки Темза, вісім таких корпорацій створено, вони були направлені тільки на інвестиційно інноваційний розвиток економіки.
Останнє - протидія відмивання грошей. Знову ж таки, дуже багато кажемо, Україна, слава Богу, поки що не є трафіком відмивання брудних кошів світової мафії. Але є відповідним трафіком відмивки коштів нашої мафії. Якщо до 2005 року, через офшорні компанії проходило 30% інвестицій, тобто, в двох напрямках, звідси йшла відмивка коштів від податків, я беру тільки «легальний ринок» відтоку, те, що звільняється від податків. Ішло 30% туди, і 30% в другу сторону. Сьогодні, через чотири роки, після так званої побудови управлінської демократичної системи у нас майже нічого не повертається - 5% від того, що входить в оффшори. Про що це каже? Що економіка вимиває звідси десь 8 мільярдів кожен рік. Якщо порахувати за 4-5 років це 40 мільярдів в одну сторону, вони не повернулись. Колеги, задумайтесь, якраз це є легалізація тіньової економіки. При бандитському режимі вони чомусь поверталися. На це теж треба звернути увагу.
Олександр Жолудь: Що таке тіньова економіка? Це економіка, яка порушує закони, які діють в Україні. Тіньова економіка може бути двох видів: сіра та чорна. Щодо чорної економіки йдеться про порушення законів суспільства – наркотрафік, торгівля людьми, проституція, торгівля органами та інші злочини проти людини і суспільства. Також є злочини проти держави – це несплата податків, які б мали платитися.
В нас, на щастя, більш проблемною є сіра економіка – неповна сплата або несплата податків, які передбачені діючим законодавством. Основна проблема з тіньовою економікою в тому, що вона знаходиться в тіні, тому вимірити її точно досить важко.
Понад 80% - це саме сіра економіка.
Існує кілька методів виміру тіньової економіки. Зазвичай дивляться на такі показники, як споживання ресурсів – споживання людських і енергетичних ресурсів, споживання грошово-кредитних ресурсів. Якщо в економіці відбуваються якісь дії, то вони мають якось оплачуватись.
В Україні на протязі останніх 5-6 років тіньова економіка лишається на досить високому рівні – близько 30-36% від того рівня економіки, який фіксує Державний комітет статистики. Це свідчить про те, що у нас є непоганий потенціал збільшення нашої офіційної економіки саме за рахунок тіньової.
Чи зросла тіньова економіка за період цієї кризи? Так, безумовно, зросла. Існує кілька факторів, які про це свідчать. Це і зростання готівки в порівнянні до депозитів, це і зростання доларизації, це і менше падіння споживання електроенергії, аніж падіння виробництва в основних галузях. Тож питання – чому у нас відбувається тінізація?
Тінізація відбувається з основної причини – збільшення тиску на підприємців. На них, з одного боку, тисне падіння попиту – зараз є попит лише на 50% продукції, а податки вони платять на попередньому рівні. Відповідно, підприємці ідуть в тінь.
Національний банк показував у своїй щомісячній статистиці по депозитах фізичних і юридичних осіб – він дуже хвалився тим, що з квітня цього року по березень відбувалось зростання депозитів фізичних осіб, але якщо ми поглянемо на депозити юридичних осіб, то вони падали.
Чому це відбувається? Це відбувається через те, що, на жаль, в уряді немає політичної волі скорочення видатків бюджету. Дуже добре казати про те, що нам потрібні видатки і на інвестиційні цілі, і на остаточне споживання, тому що все одно треба і вчителям, і медикам, і всім бюджетникам сплачувати – ми не можемо їх залишити без грошей.
В бюджеті завжди є значні резерви, які можна було б використати, але за ними стоять конкретні особи, які хочуть отримувати ці грошові потоки. Зазвичай цих осіб небагато, вони можуть цього досягти. Наприклад, якщо ми подивимось, кому допомагав уряд з початку кризи до сьогоднішнього дня найбільше – він допомагав металургам і хімікам, тобто тим галузям, де є велика концентрація капіталу і де знаходяться найбагатші люди України. Не зважаючи на всю соціальну пропаганду, яка йде, у нас насправді допомагали, в першу чергу, тим, хто дуже непогано жив за часів до кризи. Водночас під час кризи ми допомагаємо саме їм. Але ми забираємо цей ресурс з інших галузей, де працює малий і середній бізнес – легка і харчова промисловість. Це промисловість, яка не здатна себе захистити через те, що власність там доволі розпорошена, і вони не можуть сформувати лобі, яке протисне собі якісь пільги.
Тож основною причиною «тіні» в Україні залишається якраз те, що підприємства не можуть працювати в цих умовах. Тому цим треба зайнятися, треба змінювати умови для роботи підприємств.
Хочу зазначити, що, мабуть, не все так погано, як було показано у першій доповіді. Готівка у нас майже не падає за останній період, не зважаючи на те, що економіка падає. Але ж економіка падає в реальному вимірі. Якщо ми візьмемо прогнози номінального ВВП на цей рік, то він планується на рівні, близькому до минулорічного. Просто там є інфляція, але в номінальних показниках падіння не таке вже й значне. Але все ж таки ми хочемо знати, наскільки у нас буде більше не номінальних гривень в кишені, а наскільки ми зможемо купувати більше товарів і послуг. Саме цей показник у нас знижується.
Читач сайту «Главред» Сергій: Чи може підвищення соцстандартів підштовхнути до подальшої тінізації економіки?
Олександр Жолудь: Я вважаю, він підштовхне до подальшої тінізації економіки, але не збільшенням виплат, а зменшенням надходжень. Бо насправді, якщо ми подивимось закон щодо податку на доходи фізичних осіб, то там є такий показник, як «соціальна пільга», який залежить від мінімальної зарплати. Коли ми піднімаємо мінімальну зарплату, ми піднімаємо розмір мінімальної пільги і, відповідно, підприємці, які раніше платили один рівень, тепер мають платити більший рівень, тому вони ідуть в тінь. З іншого боку, місцеві бюджети, до яких надходить податок з фізичних осіб, не отримають попередньої кількості грошей і починають ще більше тиснути на підприємців, тим самим додатково примушуючи їх уходити в «тінь».
Олександр Кириченко: Взагалі, у нас дуже низький відсоток зарплати в собівартості продукції. Це тема більш глобальна, ніж підвищення соцстандартів. Соцстандарти – це наслідки, а треба шукати причину. Треба негайно піднімати долю зарплати в собівартості і тим самим спонукати економіку до підвищення ефективності, до підвищення суми надходжень до бюджету, шукати джерела надходжень до бюджету.
Олег Соскін: Ми бачимо, що сама система відрахувань до пенсійного фонду, до фонду соціального страхування по безробіттю сприяє тінізації економіки. Фактично сьогодні, щоб заплатити тисячу гривень працівнику, бізнесмен повинен ще тисячу віддати у вигляді податків. І тоді він просто видає частину в конверті.
А треба зробити єдиний соціальний податок на рівні 14% - 7% хай платить працівник, 7% - працедавець, і тоді одразу легалізується величезна маса готівкових грошей, які сьогодні ідуть на оплату. Якщо ми сьогодні беремо фонд заробітної плати по країні, то його треба одразу помножувати на 2 або на 3 – це ті готівкові гроші, які якраз і потрібні для обслуговування тіньової економіки. Всім зрозуміло, що це потрібно зробити. Але якщо це зрозуміло професіоналам-економістам, а уряд, опозиція і президент про це не говорять, тоді або вони абсолютно дурні, або вони корупціонери і зацікавлені в тіньовій економіці.
А соцстандарти треба підвищувати, тому що їм вже не вистачає маси готівкових грошей для обслуговування тіньової економіки, яка виросла. Тому треба мінімальну монетарну базу підняти, щоб обслуговувати тіньову економіку більшою масою готівки поза банками.
Олександр Кириченко: Вони не дурні, вони дуже розумні, тому що вони тримають все населення України на рівні рабів. Ми платимо робітникам 14% собівартості при тому, що в Європі – 60%. По-друге, ми живемо по європейських цінах, а отримаємо радянську зарплату.
Олег Соскін: Африканську.
Олександр Кириченко: Це нормально? Значить, вони розумні. Вони прекрасно розуміють, що, отримуючи таку економіку, яка неадекватно реагує на наші потреби, вони закладають основи рабовласницької держави.
Радіо «Свобода»: Запитання до пана Соскіна. Ви сказали, що існуюча система призведе до катаклізму. Як довго його чекати?
Олег Соскін: У нас зараз класична революційна криза. Вона така сама, як була у 2002-му, 2003-му, 2004-му роках. Тоді була політична складова революційної кризи, але не було економічної. Зараз є економічна складова революційної ситуації, але поки що немає політичної сили, яка б використала це в своїх інтересах.
Помаранчева революція була дрібнобуржуазною, антиклановою. Клани скористались потенціалом дрібної буржуазії. А зараз у нас назріває люмпенська революція, тому що сьогодні вже повністю сформувалося два полюси: 5% - дуже багатих, 70% - дуже бідних. Зараз «біомаса» вже не витримує, вона може вибухнути, вона вже на межі. Вже формуються так звані революційні комітети – за нову Конституцію, за «перезавантаження республіки», за конституційні збори, за референдуми.
Вже є економічний дефолт. Якщо вже НАК не може заплатити Росії за газ, це є дефолт. Просто чомусь всі мовчать.
Економічний дефолт повинен перерости в політичний дефолт. Вибори Президента це підсилюють.
Олександр Кириченко: Відбувається накопичення економічних протиріч в суспільстві. Треба тільки сірник запалити.
На Майдані в 2004 році випустили пар, але нічого не зробили для реформування економічних відносин. Залишили абсолютно радянську систему управління. Як говорив Черчілль: «Демократія прогнила наскрізь, але вона ще працює». Так само і українська економічна система – вона прогнила, але вона ще працює. «Вона працює» - вибачите.
Олег Соскін: Я скажу, де буде «точка біфуркації». Повинні початись морози. Як тільки почнеться велике споживання газу та енергоносіїв, система не витримає. Вона повинна розпастися. Я думаю, це січень-лютий. Плюс критична точка буде 7 листопада, коли ми дізнаємось, скільки газу Тимошенко купила у Росії, як вона розрахувалась і чим. За нашими оцінками, у неї немає грошей. Якщо не буде четвертого траншу від МВФ, в неї не буде грошей, щоб розрахуватись. Вона повинна взяти 2 мільярди доларів, а так, щоб правильно, треба 5 взяти.
Як тільки гуси полетять на південь…
Олександр Жолудь: Цілком можливо, що система не розвалиться – зміниться верхівка, але система залишиться. Ми маємо досвід латиноамериканських країн, які не стабільні з ХІХ сторіччя і які існують. Ми маємо досвід Мексики, яка втрачала значні частини території і постійно мала дефолти – і вона все одно існує.
Це зовсім не гарантує зміну економічної ситуації і перехід на вищий рівень. Для такого переходу потрібна політична воля.
Олег Соскін: Там була аристократія, а у нас немає аристократії.
