Ход регистрации кандидатов на пост Президента Украины
27 октября в «Главреде» состоялась пресс-конференция заместителя председателя Центральной избирательной комиссии Андрея Магеры на тему: «Ход регистрации кандидатов на пост Президента Украины».
Андрій Магера: Згідно із Законом «Про вибори Президента України», висування на пост Президента України розпочинається за вісімдесят дев’ять днів і закінчується за сімдесят один день до дня голосування. На сьогоднішній день цей період виборчого процесу триває, і до Центральної виборчої комісії уже надійшли документи щодо реєстрації дев’яти кандидатів на пост Президента України, які висунуті як політичною партією, як виборчим блоком політичних партій, так і шляхом самовисунення.
На сьогоднішній день ми зареєстрували сім кандидатів. Документи ще двох кандидатів є на розгляді в Центральній виборчій комісії. Зокрема, вчора надішли документи про реєстрацію кандидата на пост Президента України від Партії регіонів - Віктора Януковича. Сьогодні надійшли документи від кандидата на пост Президента України (самовисування) Віктора Ющенка. Тобто, на сьогоднішній день ми маємо кількість - дев’ять кандидатів на пост президента України, висунутих належним чином. Щодо реєстрації двох, то найближчим часом, я думаю, буде засідання і ми на ньому приймемо рішення.
«Главред»: Коли останній день реєстрації?
Андрій Магера: Останній день реєстрації - за 66 днів до дня голосування. Це, якщо не помиляюся, 14 листопада.
«Главред»: Чи були випадки відмови у реєстрації кандидата?
Андрій Магера: Поки що не було підстав для відмови у реєстрації кандидата на пост Президента України, оскільки документи відповідали вимогам закону. Ті незначні неточності, які містилися в декларації кандидатів, були виправлені належним чином і це нічим не перешкодило Центральній виборчій комісії прийняти рішення про реєстрацію кандидатів.
«Главред»: По Вашим прогнозам, скільки буде всього кандидатів у Президенти України?
Андрій Магера: Важко сказати, але я очікую, що їх буде не більше тридцяти. В одному з прогнозів я сказав, що можливо, їх буде до двадцяти. Подивимося.
Запитання із залу: Про які неточності у деклараціях йдеться? Були вказані неправильні суми доходів?
Андрій Магера: Справа в тому, що в деклараціях кандидатів містилися цифри, які, скажімо, якоюсь мірою розбігалися з даними Державної податкової адміністрації. В даному разі я говорю про якість своєрідні помилки, які, на мою думку, не тягнуть за собою умислу як з боку кандидатів, так і якість наперед передбачені дії самої податкової адміністрації з цього приводу. Я думаю, що це більше питання до податкового законодавства, яке певною мірою десь не чітко регулює ті чи інші правовідносини в цій сфері.
Безумовно, це не питання до Центральної виборчої комісії, ми не повинні заповнювати прогалини в податковому законодавстві. І той факт, що ці питання з’ясовані і належним чином виправлені помилки в деклараціях самими кандидатами, свідчить про те, що існує безконфліктний механізм розв’язання цього спору.
Я хочу наголосити на тому, що підставою для відмови у реєстрації кандидата є відсутність певного документа, а не якісь неточності чи помилки в декларації. Закон чітко говорить про те, що помилки і неточності декларації про доходи кандидата не є підставою для відмови у реєстрації кандидата, натомість, вони підлягають виправленню в термін, встановлений Центральною виборчою комісією. Тобто, ці помилки були виправлені протягом одного дня, наступного після подання документів.
Запитання із залу: В цьому році у виборчій кампанії висунення кандидатів проводиться на з’їздах, більше схожих на шоу, зокрема, це стосується з’їзду БЮТ на Майдані Незалежності. Висунення кандидатів на таких з’їздах відповідають законодавству? Там взагалі навіть не підраховувалися голоси «за».
Андрій Магера: Закон не зобов’язує проводити з’їзди щодо висунення кандидатів саме у приміщенні. У моєму розумінні, кандидати, політична партія, виборчий блок політичних партій має право проводити з’їзд там, де вважає за необхідне. Я не хочу нікого ображати, але, може, комусь хочеться у свинарнику проводити засідання, хтось хоче на площі, хтось хоче у великому залі «Експоцентру Україна». Це виключно справа самої політичної партії і виборчого блоку політичних партій. Для нас важливо те, щоб воно пройшло відповідно до вимог Закону, щоб була належна кількість делегатів (не менше двохсот присутніх), щоб було прийняте рішення і не було ніяких проблем при реєстрації.
Відносно того, що не рахувалася кількість голосів «за», у мене такої інформації немає. І той представник Центральної виборчої комісії, який був на цьому заході, повідомив, що висування відбувалося відповідно до вимог Закону. Протягом наступних днів Центральна виборча комісія буде приймати рішення про реєстрацію наступних кандидатів. Якщо в даному разу йде мова про кандидата на пост Президента України Тимошенко Юлії Володимирівни, я думаю, що п’ятиденний строк з моменту подачі таких документів до ЦВК, а вони ще поки не подані, протягом п’яти днів Центральна виборча комісія розгляне всі аспект цього питання і прийме рішення.
«Главред»: Як Ви вважаєте, чи є технічні кандидати серед тих дев’яти, які вже подали документи?
Андрій Магера: Я не можу говорити про якихось технічних кандидатів, оскільки кожен з них подав належним чином ті документи, які були передбачені Законом «Про вибори Президента».
Ви знаєте, що розмір грошової застави збільшений в п’ять разів - з 500 тисяч гривень до 2,5 мільйонів гривень. Я не думаю, що технічний кандидат може подати декларацію в 2,5 мільйонів гривень, і потім після завершення виборів якимось чином пояснювати чи податковій адміністрації чи будь-якому іншому правоохоронному органу, звідки він отримав такі кошти, - 2,5 мільйони гривень.
Я думаю, що навряд на цих виборах буде задіяний механізм реєстрації технічний кандидатів. Повірте, цей механізм уже на минулих виборах себе вичерпав. Я не вірю в ефективність цього механізму.
«Главред»: Чи не заважають роботі Центральної виборчої комісії мітинги, які проходять під стінами Комісії на підтримку того чи іншого кандидата?
Андрій Магера: Я для себе несподівано помітив, що біля стін Центральної виборчої комісії проходять мітинги. Це право громадян – збиратися, де вони вважають за необхідне, це конституційне право громадян, це право може обмежити в якомусь винятковому випадку тільки суд. Це здорове, нормальне явище для будь-якої демократичної країни.
Запитання із залу: Чи зверталися до ЦВК депутати щодо правок у Закон «Про вибори Президента»? Чи є у ЦВК свої побажання до пунктів, які були скасовані рішенням парламенту?
Андрій Магера: У Верховній Раді зареєстровані відповідні законопроекти, сподіваюсь, що вони будуть розглянуті. До Центральної виборчої комісії не зверталися з відповідними пропозиціями.
Разом з тим, хочу відзначити, що, на жаль, Центральна виборча комісія позбавлена права законодавчої ініціативи у Верховній раді - ми не можемо ініціювати розгляд будь-якого законопроекту у Верховній Раді. Якщо до нас звернуться, безумовно, ми дамо свою правову позицію, свій погляд на той чи інший аспект виборчого процесу, якщо когось це буде цікавити. На сьогоднішній день я поки що не вбачав, щоб когось щось цікавило. Я думаю, що, все ж таки має бути більш тісна взаємодія між Центральною виборчою комісією і Верховною Радою у цьому питанні. Закон має бути якісно виписаний і, безумовно, мають бути враховані всі аспекти.
Запитання із залу: Народний депутат Валерій Писаренко запропонував законопроект, яким передбачається відміна у виборчому бюлетені графи «не підтримую жодного кандидата». Як ви вважаєте, якщо буде прийнятий цей законопроект, а потім вже Конституційний Суд може визнати цю норму неконституційною, чи виникнуть проблеми у ЦВК із змінами у бюлетені?
Андрій Магера: В тому разі, якщо виборчі бюлетені будуть виготовлятися з відповідною графою і після того буде прийнятий закон, особливих проблем я не бачу для того, щоб поставити якийсь штамп і цю графу закреслити.
Разом з тим, якщо виборчі бюлетені будуть виготовлені уже без цієї графи, і умовно кажучи, буде рішення Конституційного Суду з цього питання, то, безумовно, будуть проблеми. Я не виключаю, що в такому разі може бути лише один єдиний механізм, це передрукування виборчих бюлетенів. Але навряд парламентарії зможуть піти по цьому шляху.
Особисто я не думаю, що це найкращий спосіб вирішення яких-небудь проблем при голосуванні виборців. Чому? Тому що, якщо ви візьмете визначення терміну «передвиборна агітація» – це спонукання виборців голосувати «за» або «проти» певного кандидата. Якщо ми віднімемо у виборців можливість агітувати проти певного кандидата, а на виборчій дільниці голосувати проти певного кандидата, то, як на мене, це дещо звузить зміст існуючих прав громадян.
Я тут не претендую на істину, безумовно, як Конституційний суд вирішить, так ми будемо вважати всі разом. Оскільки в будь-якій демократичній країні позиція Конституційного Суду, - подобається вона комусь чи не подобається, - повинна бути сприйнята за альфу і омегу. Іншого тут не дано. На цей чинник я звернув вашу увагу, тому що це не найкращий спосіб. Безумовно, кожен виборець, кожен громадянин, якщо вважає за необхідне, повинен мати право агітувати проти всіх кандидатів, якщо він вважає це за необхідне, або агітувати проти певної кількості кандидатів, а за когось іншого агітувати і в кінцевому підсумку голосувати. Це виключне право самого виборця.
«Главред»: Який на сьогоднішній день стан фінансування підготовки та проведення виборів Президента України?
Андрій Магера: Ви знаєте, що виборчий процес починається в 2009 році і завершується в 2010 році. Питання фінансування виборів повинно здійснюватися за рахунок коштів, які закладені одразу в двох законах: Законі «Про державний бюджет на 2009 рік» і в Законі «Про державний бюджет на 2010 рік».
З приводу бюджету-2009 питання закрито, жодних проблем тут немає. Натомість, фінансування виборчого процесу в 2010 році має регулюватися виключно законом «Про державний бюджет на 2010 рік», це вимога Конституції: всі загальносуспільні видатки держави повинні визначатися законом «Про державний бюджет України». Разом з тим, можна уявити ситуацію, що в силу певних політичних факторів, цей Закон може бути прийнятий, може бути і не прийнятий. Це, на жаль, не залежить від Центральної виборчої комісії.
Але в будь-якому разі, виходячи з того, що у Верховній Раді України з п’яти парламентських фракцій чотири мають свого кандидата на виборах Президента України. Це ні для кого не секрет. Я думаю, що ці політичні сили зацікавлені у фінансуванні виборів, зацікавлені в тому, щоб був прийнятий закон з цього приводу. Тому, гадаю, буде як мінімум законодавчий акт, який окремо фінансуватиме видатки держави на проведення виборів. Безумовно, сподіваємося на Закон «Про державний бюджет України», оскільки, необхідно профінансувати всі видатки держави не тільки на вибори, а і на всі загальносуспільні потреби. Без цього документу жодна держава у світі не може повноцінно існувати.
«Главред»: Який графік роботи ЦВК? Коли починається і закінчується робочий день?
Андрій Магера: Робочий день Центральної виборчої комісії починається, повірте, і задовго до дев’ятої години, оскільки, в першу чергу управління забезпечення планує свій робочий день таким чином, щоб працювати не вісім годин, як працюють всі громадяни за трудовим законодавством, а значно більший період часу. Тобто, після восьмої години починають свій робочий день і завершують після двадцятої години. Це час, більш ніж достатній для того, щоб кандидати могли здати свої документи. Центральна виборча комісія максимально пішла назустріч цим кандидатам. Я думаю, що тут якихось проблем бути не може.
«Главред»: Скільки працівників ЦВК безпосередньо зайняті у процесі реєстрації кандидатів?
Андрій Магера: Я не помилюсь, коли скажу, що всі, але тією чи іншою мірою. Скажімо, управління документального забезпечення приймає, опрацьовує попередньо документи, які надійшли, тобто, належним чином реєструє всі без винятку папери. Проставляються штампи Центральної виборчої комісії, що ми їх прийняли, що ці документи з неба не впали. Потім всі документи передаються за розпорядженням голови комісії тому члену комісії, який буде попередньо їх опрацьовувати. Цей член комісії залучає відповідні підрозділи секретаріату комісії - організаційне, юридичне управління. В міру необхідності і будь-які інші структурні підрозділи секретаріату. Це досить ефективний механізм роботи з документами, який уже себе дуже позитивно зарекомендував на всіх попередніх виборах. І в кінцевому етапі член комісії виносить проект постанови на затвердження Центральної виборчої комісії, він включається до порядку денного і розглядається на засіданні, за чим ми вже мали змогу слідкувати.
