Жизнь


14.05.08 // 10:41 Версия для печати

Стибрити по-англійськи

Стибрити по-англійськи

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає! Хто в сусіда не натибрить, вечері не має! Гей!


Шістсот мільйонів доларів. Це приблизно три мільярди гривень. Це майже стільки, як попередній уряд планував витратити на рослинництво й тваринництво України в 2008 році. І це та сума, на яку за рік британці крадуть із сусідських садків.

Злорадіти недобре, але ця новина на якомусь рівні непогана. Звісно, я не за те, щоб моє лаврове дерево, яке нарешті прийнялося, висмикнув із клумби перед хатою злісний англійський хуліган. У нашому не надто благополучному райончику різнобарвні юрми тінейджерів регулярно видирають калачики й плакуни з клумб пенсіонерів і жбурляють їх у чужі вікна. Я про це знаю, бо пенсіонери підходять до мене й скаржаться, коли бачать мене раком на власній клумбі.

Але крадіжка картоплі з нашої полтавської дачної ділянки була жахливою перспективою, яка маячила перед нами щоразу, коли ми заривали її в землю на травневі свята. У людей виривали все, особливо в голодні 1990-ті: цибулю, буряк, тибрили гарбузи, обгризали кукурудзу. Чому нас оминула ця чаша – уявлення не маю. Можливо, тому, що наш город (побудовою дачі ми не заморочувались) розлігся між дурдомом і цвинтарем, і можливість випадково опинитися в одному чи в іншому – і вже ніколи звідти не вийти – відтручувала потенційних злодюг.

Люди, проте, говорили про «от у них… а у нас…». Ці фрази із задорновських часів позначають батьківщину й закордон. Закордон до того ж, очевидно, німецький, де є порядок. У них, якщо вірити окраденим картоплярам, такого ніколи б не сталося. У них поліцай застрелив би на місці.

Наші сусіди-дачники, плоди чиїх рук підчищали нероби, не сідали перечитувати Достоєвського і не вдавалися в порівняльний аналіз злочину й кари. Вони хотіли крові, й негайно. Історію про те, що мужик на дачі застрелив з берданки злодія, а іншого поранив, і суд їх виправдав, з благоговінням передавали у нас із вуст в уста. Сильно сумніваюся, що такий випадок справді трапився: радше м’якотілим на практиці гуманістам-дачникам було приємно уявляти себе на місці того дядька й хижо цілитися в нелюдя, що замітає сліди віником поцупленого часнику.

«У них» насправді багато що по-іншому, і в Німеччині дійсно поліцай може зазирнути в садочок. Як пише журналістка газети «Гардіан», правоохоронець завітав до її батьків десь під Гановером, бо сусіди поскаржилися в поліцію, що жива загорожа на шість сантиметрів ширша, ніж диктує звичай. Але я сильно сумніваюся, що британська поліція кинеться на пошук злодіїв, якщо хтось вириє мою троянду. Коли у мене крадуть сумки, реакція «боббі» за суттю своєю така ж, як і наших рідних ментів: знизати плечима, щось кудись записати й миттєво забути про це.

(Зате не дай Бог комусь не те що на смерть убити, а просто вистрелити в спину злодію, який від вас тікає. Закон буде на його боці, і ви сядете в тюрму за вбивство. Стурбовані сусіди збиратимуть підписи за ваше звільнення за гарну поведінку, та марно).

Зате – і це є свідченням того, наскільки садівництво глибоко вкоренилося в ментальність острів’ян – вебсайт Метрополітан Поліс перераховує рослини, з яких краще ростити колючу загорожу, начебто правильно цитуючи їхні латинські назви. Ось деякі з них: ялівець, туя західна «Глобоза», падуб гостролистий, гігантський ревінь, золотий бамбук, китайський фінік, кущова троянда, барбарис, терен, аґрус і, нарешті, для найбільш затятих, зантоксилум, або ж японський перець. Цей може й око вийняти.

Додам, що крадуть британці не лише дорогі старі дерева чи садові скульптури. Тибрять і цибулю з городів-аллотментів. І це, як на мене, доводить, що і в них, і в нас народ, по суті, однаковий.

Мнения наших читателей

Версия для печати
Ваше имя:  
Текст сообщения:  
 
Медиа-центр
По теме

Жизнь

Горизонтальний путівник

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон
Чи потрапляють автори путівників до пекла? Таким питанням нещодавно стурбувався один зі співавторів серії «Лонлі Планет» (Самотня Планета).

Жизнь

Фальшива качка для МВФ

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон
Однією з причин, чому шлюб Лізи і Колі з гуртожитку імені монаха Бертольда Шварца не можна назвати цілком щасливим, попри наявність у них матраца і кількох відкинутих Бендером і Кісою стільців, був фальшивий заєць.

Жизнь

Якби молодість знала

Світлана Пиркало, письменниця, Лондон
Який там Нью-Йорк? Який там Стамбул? Який там у біса Лондон? Київ – ось місто контрастів. Київ нашпигований такими полярностями, що мене постійно в ньому розриває. Кияни звикли і не помічають цього, але в нашій з вами столиці щосекунди потрібно робити вибір.

Новини УНIАН
загрузка...
Загрузка...
Новости от redtram
Загрузка ...
Наши проекты
Год конституции

Спецпроект

Год конституции
Дневник евроатлантиста

Спецпроект Альони Гетьманчук

Щоденник євроатлантиста
Судьба России

Специальный проект Олеси Яхно

Судьба России
НАТО ВПРИТУЛ

Спiльний проект журналу «Главред» та української служби ВВС

НАТО ВПРИТУЛ
Картинка

Спецпроект журналу «Главред»

Коалiцiя - опозицiя
Картинка

Авторський проект Свiтлани Пиркало

Кухня егоїста

Читайте также:
История одного солдата

Накануне 9 Мая мы всегда вспоминаем о ветеранах Великой Отечественной войны: живым государство готовит поздравление и скудную материальную помощь, мертвым …

Люди гибнут - водка рекой...

Любой праздник, то ли религиозный, то ли светский, мы обычно встречаем с рюмкой в руках. Чем больше праздников – тем …

Жизнь без отпуска

Неиспользованный отпуск – причина нервных срывов, нарушения сна и хронической усталости. …

Имя Богдана Хмельницкого – повод для спекуляций?

В рамках празднования 360-й годовщины событий, связанных с началом Национально-освободительной борьбы украинского народа середины XVII века, 4 мая на широкий …

Український Галівуд

Є кіно в Україні чи його нема – так ставити питання уже не варто. Кіно є, хоча б тому, що …