Скинь татка з потягу, або Анатомія шантажу Юлія Лимар, журнал «Главред» Далеко не кожній білявці голівка потрібна виключно для носіння коси. Дехто нею (голівкою) вміє ще й думати. Трапляються навіть дамочки, в котрих у голівці міститься цілий арсенал засобів для досягнення мети – від спокуси до шантажу.

Акурат перед святами з тартарів білого братства до «Главреду» втрапив цікавий документ, котрий містив в собі зміни до діючої Конституції у версії БЮТ. Читання порівняльної таблиці викликало у журналістів всю палітру емоцій, включаючи істеричний регіт.

Вся ота частина, де БЮТівські фахівці пропонують перетворити країну на парламентську республіку, позбавивши Президента навіть права бути головнокомандувачем, не така цікава, як просто таки геніальні пропозиції щодо зміни виборчої системи. Вочевидь, БЮТ передумав жити у демократії імперативних мандатів й пішов ще далі – до пропорцій виборів за відкритими списками у два тури. Найцікавіше ж те, що протягом семи днів після закінчення виборів БЮТ пропонує надати партіям право… змінити кандидатів у депутати. Фактично пропонується зародити новий політичний клас мазохістів, котрі потом та баблом виграватимуть в округах, аби потім підкоритися рішенню якогось там з’їзду та поступитися місцем у депутатській залі. Згадка про думку Веніціанської комісії з цього приводу навіть не доречна…

Та саме цей шмат запропонованих змін до Конституції демонструє, що … ніяких змін до Конституції БЮТ насправді не хоче. Посудіть самі. Для голосування потрібні 300 голосів. У діючому парламенті вони можливі лише за умови альянсу фракцій Регіонів та БЮТ. Автор специфічної думки про моральність та послідовність зазначеного блоку (дивись голосування за закон про Кабмін від 12 січня 2007 року) та вірить у прагматизм регіоналів. Можна навіть допустити, що серед БЮТнутих депутатів знайдеться сотня-півтори, готових проголосувати за те, щоб пахати по губерніях заради майбутнього депутатства, не маючи при цьому жодних гарантій. Бо ж хто його зна, якою манною під яку тантру те братство годують.

Але божевільних серед регіоналів – зась. Спрацює інстинкт самозбереження.

Виникає запитання: навіщо тоді БЮТ взагалі затіяв усю цю гру у зміни до Конституції? Може, тому, що залишилося занадто мало площадок, де апостоли Тимошенко перемагають своїх заклятих «нашоукраїнських» друзів на чолі з Президентом (+ Віктор Іванович Балога)? Тріумфальна перемога на київських виборах не світить, інфляція обпекла п’ятки уряду, всеукраїнська підтримка ЮВТ з дня на день не радує… Конституційні зміни на цьому тлі – лише місце для шантажу. Наприклад, зніміть Балогу – ми не скидатимемо татка з потягу (повернемося до президентсько-парламентської республіки), ще й Портновим пожертвуємо. Дайте проїсти, тобто приватизувати, Одеський припортовий – назначимо головнокомандувачем.

«Наша Україна» блокуватиме трибуну, Президент проводитиме чергові круглі столи, політична криза нарешті стабілізується, увійшовши в мирне русло кулуарщини…