Светлана Пыркало: Счастье рядом, просто оно иногда прячется в простую селедку «Главред» О женском счастье, поколении писателей «двухтысячников» и гастрономических пристрастиях в Лондоне во время интернет-конференции на «Главреде» рассказала украинская писательница Светлана Пыркало.

max, 13:06 Чи вважаєте Ви, що українські митці повинні спілкуватися лише українською?

Ответ: Привіт! Вважаю, що легше писати тією мовою, якою спілкуєшся щодня. Але мені цілковито байдуже, якою мовою спілкуються люди. Коли я часто спілкуюся англійською чи російською, а таке буває, у мене вкрадаються іншомовні конструкції. Я нестандартний патріот, тому за українське, але без фанатизму.

вacьвacь, 13:07 Почитую я іноді Ваші творіння й думаю, письменниця ви вже не наша, Україна стає для Вас чужою, а що буде далі, Ви ж на Батьківщині рідко буваєте, наїздами. А, з часом, і геть перестанете їздити

Ответ: Питання вільного пересування, глобального села і толерантного співжиття усіх на світі дуже цікаве, і мені здається, що трохи віддалена перспектива також не завадить. А в Україні маса письменників, які гарно пишуть і тут живуть, так що мої тексти, думаю, додають розмаїтості до - страшно сказати - дискурсу.

вacьвacь, 13:09 Хто придумує теми для ваших есе?

Ответ: Теми я придумую сама, коли щось смачне з’їм чи смішне подумаю. Або ж сумне. Правда, одного разу написала про сентиментальні кавуни, бо якраз був сезон кавунів, і мені «Главред» про це нагадав. Але ж кавун - справді така об’єднувальна штука! На Заході, де суспільство все більш фрагментоване, вже цілого кавуна ніхто й не купує.

кapacь, 13:12 Не знаю хто ви за фахом, але те, що північні сусіди називають постным маслом по-нашому олія, чепуха на постном масле має перекладатися по-іншому, хай філологи підкажуть.

Ответ: Та я в курсі про олію, просто їжак на олії - це було б незрозуміло і ні до чого. Я за чистоту мови, але іноді можу собі дозволити відхилення заради якоїсь дивної краси, як я її розумію. Я український філолог за освітою, Київський університет Шевченка, червоний диплом. Уклала Перший словник українського молодіжного сленгу, щоб тепер письменники могли сказати: а слово фігня є в словнику!

жypнaлюгa, 13:13 Ви працюєте на ВВС - це суспільне мовлення, наскільки я знаю, як здійснюється фінансування, які основні принципи співпраці журналіста в телерадіокомпанії?

Ответ: Бі-Бі-Сі - суспільне мовлення. Принципи - незаангажованість, смак, толерантність, точність, висвітлення різних точок зору. Я не уповноважена вдаватися в деталі функціонування Британської телерадіомовної корпорації, але допоможу поговорити з дуже цікавими людьми на Бі-Бі-Сі, якщо хочете.

жypнaлюгa, 13:17 Як Ви ставитеся до того, що коїться в Україні з свободою слова, цвіте свобода джинси? Все продається на всіх каналах

Ответ: Негативно. По-перше, це ускладнює роботу: треба сидіти і фільтрувати, хто збрехав. По-друге, подвійно неприємно, коли люди, стомлені від джинси, починають міряти всіх одною міркою і вбачати злі наміри в нашій роботі. Це нікому не допомагає. А щодо самих журналістів - я чула таку думку, що ми б і так писали про тих-то й тих-то, якщо дають гроші - чому відмовлятися. Тут можу сказати таке: коли за кохання беруть гроші, то це має по-іншому називатися. Але осудити всіх також важко: мені завжди Бог давав чесну роботу, де не треба було кривити душею. І в Україні, і в Лондоні. Я шукала виключно такі місця, але їх мало.

oлгa_, 13:19 Всегда думала, что в Лондоне питаться дороже, нежели в Украине, а почитала Ваши эссе, так Вы пишете, то , что в Киеве 45 грн, в Лондоне фунт. Так, где же истина или может опечатки у вас в текстах?

Ответ: Україна за останні кілька років стала дуже дорогою. Літр олії коштує однаково тут і в Лондоні, а це ж основний продукт харчування. Британія - дуже дорога країна, але там є можливість прохарчуватися за копійки, якщо це справді потрібно: на оптових ринках, у дешевих супермаркетах і таке інше. Я співчуваю людям, яким на зарплату вчителя треба годувати родину в Україні. Це надскладне завдання, особливо поза Києвом.

gera, 13:21 Для кого Ви пишете, для багатіів? Хіба може рядовий українець їздити до Лондона, їсти там суші, харчі ж у Лондоні скажено дорогі

Ответ: Дякую за запитання. Я пишу для людей, які, можливо, й не можуть собі дозволити поїхати до Лондона і там з’їсти суші (а це часом закінчується, як відомо, дуже плачевно), але хочуть знати, як воно. А також для людей, які прочитають - і скажуть: а і в нас також непогано, он же Пиркало їсть суші, а мріє про сало з часником. У мене є колонка про оселедець, ідея якої така: треба цінувати те, що є сьогодні. Не в Лондоні щастя, і не в суші, і навіть не в вустрицях. Щастя поруч, просто воно іноді ховається в простий оселедець.

кapacь, 13:23 У Вашого чоловіка незвичне я, він хто, де Ви з ним здибалися?

Ответ: Моя кума - Юлія Лимар, вона віце-президент холдингу «Главред», яле я її люблю давно, ще до «Главреда», і навіть узагалі до першої нашої роботи. Ми однокурсниці, філфак Шевченка.

gera, 13:25 Світлано, розкажіть. як Вам вдалося потрапити до Лондона?

Ответ: До Лондона - так. Я шукала нову роботу, бо наш проект «Без табу» з Миколою Вереснем на 11 зняв програму про жінку, яку страшенно мучила харківська міліція. Влада була незадоволена, і нам впровадили цензуру. Нам це не сподобалося. Я вже була готова працювати прибиральницею (з певним перебільшенням), але Бі-Бі-Сі оголосила конкурс на місце радіопродюсера, і я його виграла. Несподівано для себе, треба сказати.

oлгa_, 13:29 А кто Ваша кума, известная персона или нет?

Ответ: Я тут переплутала питання, перепрошую. Про куму я вже сказала, тепер про чоловіка. Його звуть Дарел Сноу, він американець, і до Лондона приїхав працювати за контрактом, як і я. Ми познайомилися на джазовому фестивалі, куди я прийшла слухати виступ героя свого роману «Не думай про червоне». Музика нам обом не дуже сподобалася, бо це був експериментальний джаз, тому ми пішли гуляти. І поки той саксофоніст, у якого я колись була закохана, дограв своє, що там він грав, я вже його розкохала і покохала іншого. Так йому й треба. Дарел дуже гарний, за душею - наша людина. Правда, сидимо без копійки, бо я не як люди: люди за багатих заміж виходять, а я з кохання.

гaлкa, 13:30 Вы в своих предыдущих произведениях, описывали себя, свою любовь или чью-то, чей это горький опыт?

Ответ: В основному себе, хоча трохи й прибрехала, бо кохання у мене насправді було платонічне. Просто подумалося: читачу буде прикро, що героїня взагалі отримала дулю з маслом (чи з олією?), а так хоч щось. У житті, правда, все набагато краще вийшло.

кім, 13:32 Вас представляють як письменницю, даруйте за невігластво, але нічого з Ваших книжок не читав, де Ви видаєтесь, у Лондоні, і чиїм коштом?

Ответ: Видаюсь я в Києві, у видавництві «Факт» нещодавно вийшла збірка моїх колонок Кухня егоїста, а у Нора-друк - збірка колонок «Газети по-українськи», куди я також пишу. Раніше видавалася у братів Капранових, а зараз ми просто з ними дружимо. Першу ж мою прозову книжку «Зелена Маргарита» видав «Смолоскип», за що я йому безмежно вдячна. Оплачують ці видання видавництва. Мені деякі свої тексти подобаються, але не настільки, щоб тішити самолюбство оплатою видання. Повірте, зараз уже бракує гарних текстів, а не видавців.

poгнєдa, 13:34 Я іноді слухаю ВВС, знаю про проект «Книжка року», але щось книжки все обираються маргінальні, це читач у нас такий чи літератори?

Ответ: Книга року Бі-Бі-Сі - дуже цікавий проект, вибачте за таку скромність, і ми намагаємося відзначити книжки, які є логічними, характерними, показовими саме в цей рік. Так що це такий літпроцес. Але гарних книжок багато, і якщо ми щось не відзначили, то це нічого не означає. Однією з найкращих я вважаю книжку «Слуга з Добромиля»; Галини Пагутяк, хоча до фіналу конкурсу вона у нас не увійшла. Але раджу.

гaлкa, 13:37 О чем Вы предлагаете думать сейчас? О том как нас надули? И надуют еще не раз?

Ответ: Хочеться, щоб думали про різне. От їхала я в поїзді Харків-Київ, і прийшла провідниця брати гроші за чай. Вона наступила на мою сумку, і мої ввічливі прохання відійти їй так і не дійшли. Вона тупо на мене дивилася - чи мови не зрозуміла, чи просто вирішила, що вона тут головніша. Сусід по купе заплатив за мій чай. Таким я би пропонувала думати більше про свою роботу і те, за що їм платять гроші. Також таксистам, які кажуть:«Ето ж ви должни знать, куда вам єхать». А нам з вами можна думати про що завгодно, якщо совість чиста. Надують - будемо обурюватися.

кoвaль, 13:39 Поділіться досвідом з початківцем, як добитися, щоб тебе надрукували, у які двері стукати, до кого звертатися, як це робили Ви?

Ответ: Просіть, і воздасться вам. Оберіть видавництво, яке до душі, і пошліть їм свій рукопис. Пошліть у кілька видавництв, корона з них не спаде. Є така думка, що треба пробиватися, щоб тебе хтось розкручував, як тупу поп-зірку, але з мого досвіду випливає, що просто треба написати текст, на який буде читач. Інша справа, якщо вам хочеться писати експериментальну прозу, яка не всім буде доступною. Пишіть на сайт братів Капранових, Гоголівська академія, там друкують все. Успіху!

koka, 13:41 Прізвище Пиркало Ваше справжнє , чи це псевдо. Якщо справжнє, то яке його походження, що воно означає

Ответ: Прізвище Пиркало справжнє. Мені довелося побити багатьох однокласників, які з нього знущалися. Але це полтавське козацьке прізвище, і я ним пишаюся. Прізвище мого чоловіка - Сноу, Сніжок, то його били в школі за це прізвище, бо сноу - це зневажлива кличка для афро-американців. От вони його й лупили, але расистом він не став, бо за толерантність. Я залишила власне прізвище після шлюбу, хоча в Британії його ніхто не розуміє.

ababagalamagaZI, 13:44 З ким із українських літераторів ви б не відмовились разом і їжака на пісному маслі з’їсти?

Ответ: Всі цікаві по-своєму. Бувають в літературному середовищі моменти, коли хтось за спиною каже: от цей Вася чи Пєтя, оце фігню написали! А потім приходить Вася, і всі кричать: старий, ти геніальний! Життя на Заході відбирає багато можливостей, які є на рідній землі, але принаймні я рада, що позбулася цієї звички. Принаймні намагаюся. А з літераторів - усі, яких я знаю особисто, а таких чимало, мені подобаються. Дружу із авторами в Британії, колегою Катериною Хінкуловою - роман Дріфтери, Ріо Кундером, він же Олекса Семенченко, роман Панікоффскі. Зїла б залюбки їжака і з певними видавцями дуже гарних дитячих книжок, і з їхніми перекладачами також.

лopa, 13:46 Чи правда, що у наступному році ВВС - укр служба геть перебазується до Києва, бо тут буде мовлення на середніх хвилях цілодобове?

Ответ: Зверніться за коментарем до нашого редактора Ростислава Хотина або до шеф-кореспондента Світлани Дорош. У нас говорять, що київське бюро буде підсилене, але як саме, краще розкажуть люди, які за це відповідають.

Фeдя, 13:52 З ким із українських літераторів ви б не відмовились і їжака на пісному маслі з’їсти? Кого з них любите, кого перетравлюєте, а кого не дуже?

Ответ: Люблю багатьох. Люблю те, що попри різні там его і чвари, ми робимо одну справу, і нас читають люди, яким потрібне українське письменство. Буває іноді здивування від стрибків его, але це природно в людей творчості. Люблю читати Прохаська, хоча особисто лише раз зустрічалася, Таню Малярчук. Особисто симпатизую Андрію Бондарю і його колонкам в Газеті по-українськи. Чесною людиною і класним автором вважаю Сергія Жадана. Але перераховувати прізвища - програшний варіант, бо ще хтось образиться. Нема авторів, яких я вважаю неприємними особисто. Може, мені просто цього не видно з-за Ла-Маншу.

Rovny, 13:54 Великие люди считаются рассеянными. А Вы? Ваши самые крупные потери в связи с рассеянностью, не считая линз. :)

Ответ: Я боюсь навіть розповідати вам всю правду. Останнє, що сталося, - це я забула два мобільні телефони і фотокамеру в перукарні. Зараз хтось, мабуть, десь засичить: Пиркало зажралася, ходить по перукарнях з двома мобільними телефонами, коли в Африці діти голодують! І я тут засоромлено похилю голову, бо як десь в глибині душі інтелігентній людині мені соромно, коли у мене є щось, чого в інших нема. Можливо, тому я постійно намагаюся його десь забути. До речі, перукарня мені все віддала.

koka, 13:56 Як Ви оцінюєте сучасну політичну обстановку в Україні, що про це говорять в Лондоні?

Ответ: Англійці відомі своєю витримкою, але іноді їхня відстороненість дратує. Тут вирішується доля твоєї країни, щось хтось голосує, рахує, краде якісь картки у Раді, а вони - цікаві закономірні політичні процеси. Британія - колишня імперія, їм ще досі сниться, що над ними ніколи не заходить сонце, хоча насправді воно заходить рівно в 16-07 за Грінвічським часом. Україна не є основною на порядку денному, на жаль. Ну а те, що у нас бардак, дискусій не викликає.

фeмин, 13:59 О чем Вам не скучно говорить? О чем думаете в одиночестве ?

Ответ: Мені, між нами дєвочками, трохи бракує спілкування в Лондоні. Не взагалі, а такого, до якого ми звикли: щоб тільки зустрілися - і одразу що таке любов, чи Бог православний, хто переможе в 2009 році. А там - про погоду, про нерухомість. Тому я люблю приїхати, зустрітися з друзями і одразу добряче поговорити про головне. На самоті іноді думаю, як цікаво, що я народилася мною, а не, наприклад, Забужко, Кокотюхою чи Маркесом. Хто це вирішив? Добре це чи погано? Якби Забужко народилася мною, чи вистачило б у неї сили волі сісти за том про Лесю Українку? Отаке. А іноді думаю про туфлі.

BІП, 14:01 Що в Вашому розумінні - література? Як Ви ставитеся до сучасної писанини, з матюками. описом найдрібніших тонкощів речей, які пристойні люди називають інтимом?

Ответ: Інтим - це інтим. Але бунтувати проти пристойності багато європейських літератур почали ще сто років тому, а ми тільки починаємо. Можливо, якби не совок, уже всі написали би про всі інтими світу, і перейшли б на інші теми. Але цей період має бути, як у підлітка має бути період прищів і ломки голосу. Дайте нам час, ми напишемо ще й про зорі, будьте з нами терплячими.

лopa, 14:03 Як проходитиме цьогорічне вручення нагород Книжки року, що готуєте до вручення?

Ответ: Проходитиме як - не знаю. Цього року нуртують такі пристрасті, що треба знімати мексиканський серіал, тільки буде менше гарячих пристрасних жінок і більше маститих літераторів чоловічої статі середнього віку. Даватимемо нашу премію, тисячу фунтів. Це приблизно десять тисяч гривень. Кому - вирішуємо. Коли багато гарних книжок, раптом це стає важко.

anela, 14:04 А можна отримати Вашу книжечку в подаруночок з автографом?

Ответ: Так ето, звичайно. Звертайтесь на «Главред».

Фeдя, 14:07 Чи можливо, щоб з Ірени Карпи щось виросло адекватне? З Любка Дереша?

Ответ: Не знаю, чи досить у мене літературознавчого авторитету, щоб про це судити, але думаю, що і Ірена Карпа, і Любко Дереш є вже давно цілком адекватними. Просто не кожен є їхнім читачем, і я сама читаю їх із задоволенням, але без дикого фанатизму. А є люди, які просто не можуть без їхніх текстів, і це так радує! Пам’ятаєте часи, коли мало що можна було читати, окрім Юрія Андруховича, і того попробуй дістань? Ми ж його всі досі знаємо напам’ять! А зараз є вибір, і слава Богу за Карпу й Дереша та інших. Я є, зрештою, хоча й пишу небагато.

BИП, 14:09 Як у Лондоні святкують Різдво і Новий рік, чи святкували Ви Новий рік в Америці?

Ответ: Різдво святкують з родиною, і ми також це робимо. Їдять індичку. Новий рік - менш важливе, більш молодіжне свято. Про це є в моїх колонках, а чого там ще нема, то це про американське тобто День подяки. Ми святкували його з родиною чоловіка в листопаді, трохи не спалили хату його брату, бо підлива з індички протекла і загорілася. У мене є підозра, що я спересердя сказала дуже негарне слово в присутності свекрухи, але, на щастя, через мій сильний український акцент його ніхто не зрозумів.

віpa, 14:11 Пофантазуйте, будь-ласка, на тему: Україна і капуста

Ответ: Залежно яка капуста. Якщо ви про овоч, то без нього нікуди. Особливо квашена, з нерафінованою олійкою, цибулькою. Мені навіть снився Янукович, який пише листа до «Сільських вістей» із порадами, як зберігати на зиму капусту. А якщо про ту капусту, яка бабло, то тут треба щось робити із судовою системою. Поки не діждемося Вашингтона з новим і праведним законом...

Фeдя, 14:15 Куди несе українську літературу? Не думаєте, що наших стовпів дещо застопорило, при чому всіх одразу, крім хіба що пані Забужко?

Ответ: Несе в правильному напрямку. Цього року є дуже різні твори, і хоч і графоманії не бракує, молодь пише все краще. Дамо трохи часу, щоб виписалися, але відчутна сила в молодих текстах. А щодо стовпів - у нас стовпами називають переважно Андруховича й Забужко, і вони обоє активно пишуть, і гарні речі до того ж. Як і самі вони підтвердять, серйозну прозу західні письменники видають раз на кілька років, якщо вже говорити про солідні речі. Тому щосекунди чекати від них нового роману не варто, тим більше що молодь стільки пише. Хай виношують.

Фeдя, 14:20 Як вам поети-двотисячники? Знайомі особисто з кимось? Читали? Як на вашу думку, таке явище як «двотисячники» взагалі існує?

Ответ: Боюсь збрехати. Те, що читаю, дуже подобається, але визначення «двотисячників» не дам, бо не певна, що щось не наплутаю. Подобаються автори із капрановської, Гоголівської академії, їх можна туди віднести? Жадана вірші подобаються. У нас чудові поети. Просто літературний процес - він більше на прозу опирається, на романи. Я більше за романи.

Cкpєпкa, 14:26 Ви читаєте сучасну європейську літературу? Хто подобається? Які основні тенденції?

Ответ: Читаю Іена МакЮена, Іана Бенкса. Читаю Зейді Сміт, Салмана Рушді, коли люди бачать, і детективи Сідні Шелдона, коли думаю, що ніхто не дивиться в мій бік. Тенденції сильно спрямовані в бік великої прози, роману. Оповідання зараз важко десь знайти, хіба що в дуже класному журналі Нью-Йоркер. До речі, хто володіє англійською мовою, рекомендую всім. Коли ми тільки познайомилися з майбутнім чоловіком Дарелом, я описала оповідання звідти, але забула ім’я автора. Він упізнав його, хоча цього номера ще не бачив, з моїх заплутаних пояснень. Це був сатирик Дейвід Седаріс. І я його, тобто Дарела, а не Седаріса, за це покохала, бо у мене ерогенна зона - в тому місці голови, де й книжки.

yцeк, 14:32 Світлано, ви любите кіно? Яке, чиє, як і чому і що до нього смакує крім поп-корну?

Ответ: Кіно люблю, особливо французьку чорнуху, а зараз ударилася в серіали. Дивлюся Rockefeller Plaza, це ситком про створення комедійної програми, написаний просто геніально, від продюсерів Saturday Night Live. Дивлюся програми Бі-Бі-Сі, зокрема QI з ведучим Стівеном Фраєм. Із останніх фільмів сходила на український, як не дивно, - На річці, в рамках Лондонського кінофестивалю. Складний фільм, про старість. Дуже сильний візуально. Не певна, що аудиторія його повністю зрозуміла, але за державу було не абидно. Шкода тільки, що україномовні фільми все якісь про минувшину, про якихось гетьманів, а про сучасність чомусь мало знімають. Я не проти гетьманів, але хочеться дивитися в майбутнє, а не в минуле та в минуле. А, ще був класний фільм «Залетіла» Knocked Up, молодого фільммейкера Джеда Апатоу. Подивіться, він смішний, сумний і правдивий.

яцeк, 14:37 Якою має бути справжня жінка? Як має виглядати?

Ответ: Грубо кажучи, у неї має не бути чоловічих первинних статевих ознак. Якщо ця жінка не чоловік, то вона справжня жінка. Я так розумію, ви говорите про одяг, макіяж і таке інше. Я мігрую між двома станами: коли я чортішо, ходжу в джинсах, без жодного макіяжу, і вважаю всякі там помади й зачіски попсовим підлизуванням фальшивих суспільних ідеалів. А буває, як зараз, накуплю одягу в кредит, і тоді вважаю, що дєвочка далжна харашо виглядєть. Але все це другорядне, по-моєму.

belmondo, 14:38 Как Вы думаете Світлана, трудно ли не стать эгоистом если следовать заповеди возлюби ближнего своего как самого себя?

Ответ: Любити ближнього треба, звичайно. Але трошки й себе також, бо у нас іще серед інтелігенції прийнято цього соромитися. Тільки не занадто.

chornogora, 14:39 Світлано, скажіть, чому образ Небелюка у Вашій «Зеленій Маргариті» суттєво відрізняється від свого прототипу з реального життя? :)

Ответ: Який був Небелюк, такий був і образ. Став інший Небелюк - можливо, варто його заново вивести у творах? Героїня від мене також відрізняється насправді, але не кардинально.

Alexx, 14:40 Не кажется, ли вам Светлана, что происходящее сегодня события в Верховной раде, похоже на политический эгоизм отдельных партий и блоков?

Ответ: У всьому потрібна межа. Я не хочу вдаватися в те, що я думаю про ВР, бо дуже хочу їсти, а тут трьома цензурними словами не відбудешся.

yцeк, 14:41 Які горілки-наливки любите? Алкоголь взагалі вживаєте? Доводилось готувати?

Ответ: Вживаю, але все менше, бо вже це несерйозно. Люблю гарне червоне вино, аргентинський мальбек, бордо. Істини, до речі, в ньому нема, і не шукайте. Готувати вино не вмію, тільки пити. В общазі, правда, друзі колись брагу варили, але один Н. випив її ще до того, як збродила.

yцeк, 14:43 Що їсте зранку? А якщо похмілля?

Ответ: Варю каву, їм бутерброд і йду на роботу. Похмілля вже давно не було, але колись шокувала чоловіка розпиттям капустяного розсолу з банки. Сьогодні, до речі, ще не снідала, але Главред щойно пригостив гарячими пірожками з мясом. Це у нас у студентській їдальні так писали.

koka, 14:46 Але ж фігня засмічує мову, а Ви це пропагуєте!

Ответ: Фігня - це мовний факт. Сонце встає на сході, люди кажуть слово» фігня». Якщо ми з вами навіть домовимося, що мова має бути виключно калинова, вона все одно такою не стане, то краще не вводити мовну поліцію, а досліджувати речі такими, якими вони є. Накидати цнотливий серпанок на мовну ситуацію - не моя спеціальність. Я пропагую, щоб усе в міру, і фігня, і калиновість.

Cкpєпкa, 14:49 Як на вашу думку, читаючи перекладну літературу може український читач бодай із запізненням на рік встигнути стежити за літературним процесом? Наскільки глибокий наш андерграунд?

Ответ: Варто читати все-таки в оригіналі. Багато чого не перекладають, багато чого - з великим запізненням або погано. Подобаються переклади Орхана Памука від Олеся Кульчинського, у нього жива, а не зі словників, мова. У нас нарікають на російські книжки, що, мовляв, перехоплюють читача в українських, але багато хто бере інформацію з російських - чи польських - перекладів.

belmondo, 14:51 Считаете ли вы что на Украине существует свобода слова? В чем разница демократии на Украине и в Англии?

Ответ: Думаю, свобода слова існує, бо ж є Бі-Бі-Сі, Главред, декілька інших ЗМІ, де представлений широкий вибір точок зору. Різниця в демократії - мабуть, що у віці. Англійській уже багато років, а нашій - мало, от вона й веде себе відповідно.

belmondo, 14:53 Вы похожи на Джоди Фостер! Нравится ли Вам эта актриса?Как вы относитесь в синематорграфу который за основу фильма берет чье либо литературное творчество?

Ответ: Та ви що! Зараз скажу про це своєму чоловікові, бо він великий фанат Джоді Фостер. Гарна актриса із таким небуденним інтелектом - не щодня трапляється! А взаємодія літератури і кіно, як і будь-яка інша гармонійна взаємодія, мені до душі. Всім смачного!