Бойко може розпочати газовий шантаж?(документи) Дмитро Крапивенко, журнал «Главред» Поки дискутується питання щодо цін на газ на рік прийдешній, подорожчання пального відбувається вже в році поточному: без прямого втручання «Газпрому» і за мовчазної згоди Кабміну

Уряд Януковича, якому притаманно ручне втручання в різні галузі економіки, регулювати газову сферу не квапиться – вона повністю під контролем «УкрГазЕнерго». Тільки їй і міністру палива та енергетики Юрію Бойку відомі справжня завтрашня ціна на пальне й чий газ насправді зберігається в українських підземних сховищах. Відтак проігнорувати осіб, що володіють такою інформацією, не зможе жодна наступна коаліція, який колір вона не мала б.

Вибори, особливо позачергові, – хороший привід згадати про найпотаємніші царини української економіки, а саме про систему газопостачання. Нещедре зазвичай на сенсаційні заяви керівництво НАК «Нафтогаз України» видало минулого тижня на-гора аж дві несподівані звістки: про ціни на імпортний газ $148 за тис. кубометрів на період 2008–2011 рр. та про можливу передачу частини української газотранспортної системи (ГТС) росіянам в обмін на активи видобувних компаній, що працюють на теренах РФ. Перша новина ніби виправдовує енергетичних чиновників, які обіцяли подорожчання палива з нового року не більше, ніж на 10%, тоді як експерти прогнозували ціну $180 за тисячу кубів. Друга – теж не така вже й приголомшлива: міністр палива та енергетики Юрій Бойко ще в березні нинішнього року в інтерв’ю «Главреду» зізнався, що веде переговори з Москвою щодо можливої розробки російських газових родовищ. Однак про ГТС як «красну ціну» за видобуток газу з надр РФ енергетичні чиновники публічно заговорили вперше. Чим поставили себе під нещадний удар опозиції, яка в один голос слушно нагадала, що відчуження «труби» заборонено на законодавчому рівні. Однак «Нафтогазу» це так і не завадило вважати себе уповноваженим й надалі «вивчати ситуацію, щоб зменшити енергетичну залежність країни». Простіше – торгувати газовою «трубою».

Після обопільних звинувачень у передвиборному піарі та невігластві в питаннях енергетичної безпеки держави, сторони не заспокоїлися. На цей раз сенсацію оприлюднив міністр закордонних справ Арсеній Яценюк: газові переговори з Росією про постачання газу на 2008 рік зірвані, хоча, «можливо, хтось якісь переговори проводить, але тоді вони носять неофіційний характер». Утім для Мінпаливенерго переговори з Москвою без попередження МЗС – справа звична. Рік тому коаліціанти ігнорували тодішнього міністра закордонних справ Бориса Тарасюка і навідувалися до первопрестольної без дипломатичних реверансів.

Усі ці факти наводять на роздуми, що українська газова сфера живе в якомусь особливому вимірі, який має небагато спільного з урядовим чи будь-яким іншим державним контролем. І що більше придивляєшся до цієї сфери, тим більше переконуєшся у слушності цього судження. НАК «Нафтогаз» із гордістю звітує про рекордні 26,5 млрд куб. м газу, які накопичені станом на 25 серпня у підземних газосховищах (ПГС), із них, як запевняють нафтогазівці, 19 млрд куб. належить Україні. Водночас, за даними голови Секретаріату Президента Віктора Балоги, на початок місяця у ПГС зберігається 8,8 млрд куб. м «РосУкрЕнерго» та 7 млрд куб. м «УкрГазЕнерго», тоді як «Нафтогазу» належить доволі скромна частка – 2,2 млрд. Конфлікт між НАК і Секретаріатом полягає в першу чергу в тому, за яким критерієм визначається «українськість» палива. У тому, що газ, який перебуває у власності державної компанії «Нафтогаз» є українським, годі сумніватися. А ось «УкрГазЕнерго» – спільне підприємство, 50% якого належить «РосУкрЕнерго». І «Нафтогаз», і промислові споживачі мають ще придбати паливо в «УкрГазЕнерго». За якою ціною – питання доволі делікатне.

Із договорів, копії яких має «Главред», бачимо: між «УкрГазЕнерго» та «Нафтогазом» ціни посередників мають тенденцію до постійного збільшення. Кожен наступний контракт відрізняється підвищенням на кількадесят гривень (див. таблицю). Як пояснили «Главреду» в «УкрГазЕнерго», подорожчання щоразу мало під собою своє підґрунтя: транспортні витрати, рекомендації Антимонопольного комітету, витрати на зберігання палива. Тобто за умов, коли ціна постачальника – «РосУкрЕнерго» – змінилася один раз на рік, розцінки для «Нафтогазу» в Україні ледь не щомісяця переглядалися у бік збільшення. При цьому керівництво «УкрГазЕнерго» стверджує про 2% рентабельності свого підприємства і водночас прагне отримати ліцензію на розробку чорноморського шельфу.

Нинішній газовий баланс і цінова політика «УкрГазЕнерго» дає підстави для доволі тривожних політичних узагальнень. Якщо виходити з інформації, якою володіє «Главред», то у серпні «Нафтогаз» має лише 2,4 млрд куб. м, а на газ власного видобутку (2,2 млрд куб. м) розраховувати не доводиться. Адже цей обсяг, як зазначають поінформовані джерела, не потрапить до підземних сховищ, а буде проданий підприємствам компобуту та використаний як технологічний на компресорних для прокачки транзитного російського палива. Відтак дефіцит доведеться перекривати за рахунок чергових закупівель в «УкрГазЕнерго». Існує версія, що автором цієї комбінації є нинішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко. З одного боку, він ніби намагається посилити власні позиції у Партії регіонів: з людиною, на якій зав’язане майбутнє стратегічної газової сфери (ні для кого не є таємницею, що керівництво «Нафтогазу» укомплектоване лояльним Юрію Бойку менеджментом, а зі співвласником «РосУкрЕнерго» Дмитром Фірташем міністр узагалі приятелює), в партії рахуватимуться. А коли зважити на те, що Бойко всередині партії належить до фронди Віктора Януковича, то команда нинішнього прем’єра має в своїх руках вагомий козир – крихкий газовий баланс, який значною мірою залежить від того, хто ним керує. У випадку перемоги на виборах «помаранчевих» – нинішній чільник Мінпаливенерго все рівно залишається вагомою фігурою. Як показує досвід попередніх років, різкий наступ на бойківські нафтогазові схеми може спричинити доволі відчутні негативні наслідки в енергетиці. Тож цілком можливо, що опалювальний сезон, який цьогоріч співпаде з післявиборним похміллям, може означитися несподіваними ціновими стрибками у виконанні «УкрГазЕнерго».